Luke 19
1 Потім Ісус увійшов до Єрихона і проходив через нього.
2 І ось один муж на ім’я Закхей, він був старший над митарями і чоловік був багатий,
3 бажав бачити Ісуса, хто Він; але не міг за народом, бо був малий на зріст.
4 І, забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб побачити Його, бо Він мав проходити біля неї.
5 Коли Ісус прийшов на те місце і, глянувши, побачив його, сказав йому: Закхею, злізь скоріше, бо сьогодні Мені належить бути в тебе в домі.
6 І він поспішно зліз і прийняв Його з радістю.
7 І всі, побачивши те, почали нарікати, що Він зайшов гостити до грішного чоловіка.
8 Закхей, вставши, сказав Господеві: Господи, половину добра мого я віддам убогим і, якщо кого скривдив чим, поверну вчетверо.
9 Ісус сказав йому: нині прийшло спасіння дому цьому, бо і він син Авраамів.
10 Прийшов бо Син Людський знайти і спасти, що загинуло.
11 Коли ж вони слухали це, розповів ще одну притчу; бо Він був недалеко від Єрусалима, і вони думали, що Царство Боже повинне скоро відкритися.
12 Отже, сказав: один чоловік високого роду вирушав у далеку країну, щоб прийняти собі царство і повернутися.
13 Покликавши десятьох рабів своїх, дав їм десять мин і сказав їм: пустіть їх у діло, поки я повернусь.
14 Але громадяни ненавиділи його і відправили слідом за ним посланців, сказавши: ми не хочемо, щоб він царював над нами.
15 І коли він повернувся, прийнявши царство, то звелів покликати рабів тих, яким дав срібло, щоб довідатися, хто що придбав.
16 Прийшов перший і сказав: господарю, мина твоя принесла десять мин.
17 І сказав йому: гаразд, добрий рабе! За те, що ти у малому був вірний, візьми управління над десятьма містами.
18 Прийшов другий і сказав: господарю, мина твоя принесла п’ять мин.
19 Сказав і цьому: і ти будь над п’ятьма містами.
20 Прийшов ще один і сказав: господарю, ось твоя мина, яку я зберігав, загорнувши в хустину,
21 бо я боявся тебе, тому що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав, і жнеш, чого не сіяв.
22 Господар сказав йому: твоїми вустами суджу тебе, лукавий рабе! Ти знав, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сіяв.
23 Чому ж ти не віддав срібла мого купцям, щоб я, повернувшись, узяв його з прибутком?
24 І сказав тим, що там стояли: візьміть у нього мину і дайте тому, що має десять мин.
25 І сказали йому: господарю, у нього є десять мин.
26 Кажу ж бо вам, що всякому, хто має, тому дасться; а хто не має, відбереться і те, що має.
27 А ворогів моїх, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і повбивайте переді мною.
28 Сказавши це, Ісус пішов далі, підіймаючись до Єрусалима.
29 І коли наблизився до Виффагії та Вифанії, до гори, що зветься Елеонською, послав двох учеників Своїх
30 і сказав: підіть до села, що перед вами; увійшовши в нього, знайдете осля прив’язане, на яке ніхто з людей ніколи не сідав; відв’язавши його, приведіть.
31 А коли хто вас спитає: навіщо відв’язуєте? — скажіть йому так: Господь його потребує.
32 Посланці пішли і знайшли все так, як Він сказав їм.
33 Коли ж вони відв’язували осля, то господарі його сказали їм: навіщо відв’язуєте осля?
34 Вони відповіли: Господь його потребує.
35 І привели його до Ісуса, і, накинувши одяг свій на осля, посадили Ісуса.
36 І коли Він їхав, стелили одяг свій на дорозі.
37 А коли Він наближався вже до спуску з гори Елеонської, безліч учеників почали радісно хвалити Бога гучним голосом за всі чудеса, які вони бачили,
38 кажучи: благословен Цар, що гряде в ім’я Господнє! Мир на небесах і слава у вишніх!
39 І деякі фарисеї з народу сказали Йому: Учителю, заборони ученикам Твоїм.
40 Але Він сказав їм у відповідь: Я вам кажу, що коли вони замовкнуть, то каміння заголосить.
41 І коли, наблизившись, побачив місто, то заплакав над ним
42 і сказав: о, коли б зрозуміло ти хоч у цей твій день, що потрібне для твого миру! Але це сховано нині від очей твоїх.
43 Бо прийдуть на тебе дні, і вороги твої оточать тебе валом, і візьмуть в облогу тебе, і стиснуть тебе звідусіль.
44 І зруйнують тебе, і поб’ють дітей твоїх у тобі, і не залишать у тобі каменя на камені, бо ти не зрозуміло часу відвідин твоїх.
45 І ввійшовши у храм, почав виганяти тих, що в ньому продавали і купували,
46 кажучи їм: написано: дім Мій є дім молитви, а ви зробили його вертепом розбійників.
47 І навчав щодня в храмі. А первосвященики і книжники та старійшини народні шукали, як погубити Його,
48 і не знаходили, що б зробити з Ним, бо всі люди трималися Його і слухали Його.