1Потім Ісус увійшов до Єрихона і проходив через нього.
2І ось один муж на ім’я Закхей, він був старший над митарями і чоловік був багатий,
3бажав бачити Ісуса, хто Він; але не міг за народом, бо був малий на зріст.
4І, забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб побачити Його, бо Він мав проходити біля неї.
5Коли Ісус прийшов на те місце і, глянувши, побачив його, сказав йому: Закхею, злізь скоріше, бо сьогодні Мені належить бути в тебе в домі.
6І він поспішно зліз і прийняв Його з радістю.
7І всі, побачивши те, почали нарікати, що Він зайшов гостити до грішного чоловіка.
8Закхей, вставши, сказав Господеві: Господи, половину добра мого я віддам убогим і, якщо кого скривдив чим, поверну вчетверо.
9Ісус сказав йому: нині прийшло спасіння дому цьому, бо і він син Авраамів.
10Прийшов бо Син Людський знайти і спасти, що загинуло.
11Коли ж вони слухали це, розповів ще одну притчу; бо Він був недалеко від Єрусалима, і вони думали, що Царство Боже повинне скоро відкритися.
12Отже, сказав: один чоловік високого роду вирушав у далеку країну, щоб прийняти собі царство і повернутися.
13Покликавши десятьох рабів своїх, дав їм десять мин і сказав їм: пустіть їх у діло, поки я повернусь.
14Але громадяни ненавиділи його і відправили слідом за ним посланців, сказавши: ми не хочемо, щоб він царював над нами.
15І коли він повернувся, прийнявши царство, то звелів покликати рабів тих, яким дав срібло, щоб довідатися, хто що придбав.
16Прийшов перший і сказав: господарю, мина твоя принесла десять мин.
17І сказав йому: гаразд, добрий рабе! За те, що ти у малому був вірний, візьми управління над десятьма містами.
18Прийшов другий і сказав: господарю, мина твоя принесла п’ять мин.
19Сказав і цьому: і ти будь над п’ятьма містами.
20Прийшов ще один і сказав: господарю, ось твоя мина, яку я зберігав, загорнувши в хустину,
21бо я боявся тебе, тому що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав, і жнеш, чого не сіяв.
22Господар сказав йому: твоїми вустами суджу тебе, лукавий рабе! Ти знав, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сіяв.
23Чому ж ти не віддав срібла мого купцям, щоб я, повернувшись, узяв його з прибутком?
24І сказав тим, що там стояли: візьміть у нього мину і дайте тому, що має десять мин.
25І сказали йому: господарю, у нього є десять мин.
26Кажу ж бо вам, що всякому, хто має, тому дасться; а хто не має, відбереться і те, що має.
27А ворогів моїх, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і повбивайте переді мною.
28Сказавши це, Ісус пішов далі, підіймаючись до Єрусалима.
29І коли наблизився до Виффагії та Вифанії, до гори, що зветься Елеонською, послав двох учеників Своїх
30і сказав: підіть до села, що перед вами; увійшовши в нього, знайдете осля прив’язане, на яке ніхто з людей ніколи не сідав; відв’язавши його, приведіть.
31А коли хто вас спитає: навіщо відв’язуєте? — скажіть йому так: Господь його потребує.
32Посланці пішли і знайшли все так, як Він сказав їм.
33Коли ж вони відв’язували осля, то господарі його сказали їм: навіщо відв’язуєте осля?
34Вони відповіли: Господь його потребує.
35І привели його до Ісуса, і, накинувши одяг свій на осля, посадили Ісуса.
36І коли Він їхав, стелили одяг свій на дорозі.
37А коли Він наближався вже до спуску з гори Елеонської, безліч учеників почали радісно хвалити Бога гучним голосом за всі чудеса, які вони бачили,
38кажучи: благословен Цар, що гряде в ім’я Господнє! Мир на небесах і слава у вишніх!
39І деякі фарисеї з народу сказали Йому: Учителю, заборони ученикам Твоїм.
40Але Він сказав їм у відповідь: Я вам кажу, що коли вони замовкнуть, то каміння заголосить.
41І коли, наблизившись, побачив місто, то заплакав над ним
42і сказав: о, коли б зрозуміло ти хоч у цей твій день, що потрібне для твого миру! Але це сховано нині від очей твоїх.
43Бо прийдуть на тебе дні, і вороги твої оточать тебе валом, і візьмуть в облогу тебе, і стиснуть тебе звідусіль.
44І зруйнують тебе, і поб’ють дітей твоїх у тобі, і не залишать у тобі каменя на камені, бо ти не зрозуміло часу відвідин твоїх.
45І ввійшовши у храм, почав виганяти тих, що в ньому продавали і купували,
46кажучи їм: написано: дім Мій є дім молитви, а ви зробили його вертепом розбійників.
47І навчав щодня в храмі. А первосвященики і книжники та старійшини народні шукали, як погубити Його,
48і не знаходили, що б зробити з Ним, бо всі люди трималися Його і слухали Його.