John 4
1 Коли ж Ісус довідався про почуте фарисеями, що Ісус більше збирає учеників і хрестить, ніж Іоан, —
2 хоч Ісус Сам не хрестив, а ученики Його, —
3 то залишив Юдею і знову пішов до Галилеї.
4 Належало ж Йому проходити через Самарію.
5 Ось приходить Він до міста самарянського, що зветься Сихар, поблизу землі, яку Яків дав синові своєму Йосифу.
6 Була там криниця Якова. Ісус, утомившись з дороги, сів біля криниці, а було близько шостої години.
7 Приходить жінка з Самарії набрати води. Ісус говорить їй: дай Мені напитися.
8 Бо ученики Його пішли до міста, щоб купити їжі.
9 Жінка-самарянка каже Йому: як Ти, будучи юдеєм, просиш напитися у мене, самарянки? Адже юдеї не знаються з самарянами.
10 Ісус сказав їй у відповідь: якби ти знала дар Божий і Хто говорить тобі: дай Мені напитися, — то ти попросила б у Нього, і Він дав би тобі води живої.
11 Говорить Йому жінка: Господи! Тобі і зачерпнути нема чим, а криниця глибока; звідки ж Ти маєш воду живу?
12 Невже Ти більший за отця нашого Якова, який дав нам криницю оцю і сам з неї пив, і діти його, і худоба його?
13 Ісус сказав їй у відповідь: всякий, хто п’є цю воду, знову буде спраглим.
14 А хто питиме воду, яку дам Я йому, той не буде спраглим повік; але вода, яку дам йому Я, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне.
15 Говорить Йому жінка: Господи, дай мені цієї води, щоб я не хотіла пити і не приходила сюди черпати.
16 Ісус говорить їй: іди поклич чоловіка свого і приходь сюди.
17 Жінка сказала Йому у відповідь: не маю я чоловіка. Говорить їй Ісус: правду сказала, що чоловіка не маєш,
18 бо п’ять чоловіків мала, і той, кого маєш тепер, не чоловік тобі; це ти правду сказала.
19 Жінка говорить Йому: Господи, бачу, що Ти пророк.
20 Батьки наші поклонялися на цій горі, а ви говорите, що місце, де належить поклонятися, знаходиться в Єрусалимі.
21 Ісус говорить їй: жінко, повір Мені, що надходить час, коли будете поклонятись Отцеві, і не на цій горі, і не в Єрусалимі.
22 Ви кланяєтеся тому, чого не знаєте, а ми кланяємося тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв.
23 Але прийде час, і нині вже є, коли справжні поклонники кланятимуться Отцеві духом та істиною, бо таких поклонників шукає Отець Собі.
24 Бог є Дух, і тим, що поклоняються Йому, належить поклонятися духом та істиною.
25 Жінка говорить Йому: знаю, що прийде Месія, званий Христос; коли Він прийде, сповістить нам усе.
26 Ісус сказав їй: це Я, Який розмовляю з тобою.
27 В цей час прийшли ученики Його і здивувалися, що Він розмовляє з жінкою; проте ніхто не сказав: чого Тобі треба? Або: про що говориш з нею?
28 Тоді жінка залишила свій водонос, пішла до міста і сказала людям:
29 ідіть, побачите Чоловіка, Який сказав мені про все, що я зробила; чи не Він Христос?
30 Вони вийшли з міста і пішли до Нього.
31 Тим часом ученики просили Його, кажучи: Учителю, їж.
32 Він же сказав їм: Я маю їжу, якої ви не знаєте.
33 Тому ученики говорили між собою: хіба хто приніс Йому їсти?
34 Ісус говорить їм: Моя їжа є творити волю Того, Хто послав Мене, і звершити діло Його.
35 Чи не кажете ви, що ще чотири місяці, і настануть жнива? А Я говорю вам: зведіть очі ваші і погляньте на ниви, як вони пополовіли і готові до жнив.
36 Хто жне, той одержує нагороду і збирає плід у життя вічне, щоб і сівач, і жнець разом раділи.
37 Бо про це є правдиве слово: один сіє, а інший жне.
38 Я послав вас жати те, над чим ви не працювали: інші працювали, а ви ввійшли в їхню працю.
39 І багато самарян з міста того увірували в Нього за словом жінки, яка засвідчила, що Він сказав їй про все, що вона зробила.
40 І тому, коли прийшли до Нього самаряни, то просили Його побути в них; і Він пробув там два дні.
41 І ще більше увірувало в Нього за Його словом.
42 А жінці тій говорили: вже не через твої слова віруємо, бо самі чули і знаємо, що Він істинно Спаситель світу, Христос.
43 Як минуло ж два дні, Він вийшов звідти і пішов до Галилеї,
44 бо Сам Ісус свідчив, що пророк у своїй батьківщині не має чести.
45 Коли Він прийшов до Галилеї, то галилеяни прийняли Його, побачивши все, що Він зробив в Єрусалимі під час свята, бо і вони ходили на свято.
46 Отже, Ісус знову прийшов до Кани галилейської, де перетворив воду на вино. Був у Капернаумі царедворець, у якого син був хворий.
47 Він, почувши, що Ісус прийшов з Юдеї в Галилею, прийшов до Нього і просив Його прийти і зцілити його сина, який був при смерті.
48 Ісус сказав йому: ви не увіруєте, якщо не побачите знамень і чудес.
49 Царедворець говорить Йому: Господи! Прийди, поки не помер син мій.
50 Ісус каже йому: іди, син твій живий. І повірив чоловік слову, яке сказав йому Ісус, і пішов.
51 Одразу, як тільки він входив, зустріли його слуги його і сказали: син твій живий.
52 Він спитав у них: о котрій годині стало йому легше? Йому сказали: вчора о сьомій годині покинула його гарячка.
53 Зрозумів батько, що це був саме той час, коли Ісус сказав йому: син твій живий, і увірував сам і весь дім його.
54 Це вже друге чудо сотворив Ісус, повернувшись з Юдеї в Галилею.