1Був же чоловік з фарисеїв на ім’я Никодим, начальник юдейський.
2Він уночі прийшов до Ісуса і сказав Йому: Учителю, ми знаємо, що Ти Учитель, Який прийшов від Бога; бо ніхто не може таких чудес творити, які Ти твориш, якби Бог не був з ним.
3Ісус сказав йому у відповідь: істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться звище, не може бачити Царства Божого.
4Никодим говорить Йому: як може людина народитися, будучи старою? Хіба вона може вдруге ввійти в утробу матері своєї і народитися?
5Ісус відповів: істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться водою і Духом, не може увійти в Царство Боже.
6Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух.
7Не дивуйся тому, що Я сказав тобі; треба вам народитися звище.
8Дух дише де хоче, і голос його чуєш, але не знаєш, звідки він приходить і куди йде: так буває з кожною людиною, народженою від Духа.
9Никодим сказав Йому у відповідь: як це може бути?
10Ісус відповів йому і сказав: ти — учитель Ізраїлів, і чи цього не знаєш?
11Істинно, істинно кажу тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, і свідчимо про те, що бачили, а ви свідчення Нашого не приймаєте.
12Якщо Я сказав вам про земне і ви не вірите, то як повірите, коли буду говорити вам про небесне?
13Ніхто не сходив на небо, тільки Той, Хто зійшов з небес, Син Людський, Сущий на небесах.
14І як Мойсей підніс змія в пустелі, так належить піднестися Синові Людському,
15щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне.
16Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне.
17Бо не послав Бог Сина Свого в світ, щоб судити світ, а щоб світ спасся через Нього.
18Хто вірує в Нього, не буде осуджений, а хто не вірує, вже осуджений, бо не увірував в ім’я Єдинородного Сина Божого.
19Суд полягає в тому, що світло прийшло у світ, а люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо діла їхні були лихі;
20бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не викрилися діла його, бо вони злі.
21А хто чинить правду, йде до світла, щоб відкрилися діла його, бо вони чинилися в Бозі.
22Після цього прийшов Ісус з учениками Своїми в Юдейську землю, і там жив з ними і хрестив.
23Іоан же хрестив в Еноні, поблизу Салима, бо там було багато води; і приходили туди, і хрестилися,
24бо Іоан ще не був посаджений до в’язниці.
25Тоді виникла суперечка учнів Іоанових з юдеями про очищення.
26І прийшли до Іоана і сказали йому: учителю! Той, Який був з тобою по той бік Йордану, про Якого ти свідчив, ось Він хрестить, і всі йдуть до Нього.
27Іоан сказав у відповідь: не може людина приймати на себе нічого, якщо не буде дано їй з неба.
28Ви самі мені свідчите про те, що я сказав: я не Христос, але я посланий перед Ним.
29Хто має наречену, той жених, а друг жениха, стоячи і слухаючи його, радістю радіє, чуючи голос жениха. Отже, ця радість моя сповнилася.
30Йому належить рости, а мені умалятися.
31Хто приходить згори, Той над усіма є, хто від землі — земний є і по-земному говорить. Хто з неба йде, Той над усіма є.
32І що Він бачив і чув, про те й свідчить; і свідчення Його ніхто не приймає.
33Хто прийняв Його свідчення, той ствердив, що Бог є істинний.
34Бо Той, Кого послав Бог, говорить слова Божі; бо без міри дає Бог Духа.
35Отець любить Сина і все дав у руки Йому.
36Хто вірує в Сина, має життя вічне, а хто не вірує в Сина, не побачить життя, але гнів Божий перебуває на ньому.