Job 13
1 Ось, усе це бачило око моє, чуло вухо моє і помітило для себе.
2 Скільки знаєте ви, знаю і я: не нижчий я за вас.
3 Але я до Вседержителя хотів би говорити і бажав би змагатися з Богом.
4 А ви плітники неправди; усі ви марні лікарі.
5 О, якби ви тільки мовчали! це було б поставлено вам за мудрість.
6 Вислухайте ж міркування мої і вникніть у заперечення вуст моїх.
7 Чи належало вам заради Бога говорити неправду і для Нього говорити лжу?
8 Чи належало вам бути упередженими до Нього і за Бога так сперечатися?
9 Чи добре буде, коли Він випробує вас? Чи обманете Його, як обманюють людину?
10 Суворо покарає Він вас, хоч ви і приховано лицемірите.
11 Невже велич Його не страшить вас, і страх Його не нападає на вас?
12 Нагадування ваші подібні до попелу; опори ваші — оплоти глиняні.
13 Замовкніть переді мною, і я буду говорити, що не осягло б мене.
14 Для чого мені терзати тіло моє зубами моїми і душу мою вкладати в руку мою?
15 Ось, Він убиває мене, але я буду сподіватися; я бажав би тільки відстояти путі мої перед лицем Його!
16 І це вже на виправдання мені, тому що лицемір не піде перед лице Його!
17 Вислухайте уважно слово моє і пояснення моє вухами вашими.
18 Ось, я завів судову справу: знаю, що буду правий.
19 Хто у змозі заперечити мені? Бо я скоро замовкну і спущу дух.
20 Двох тільки речей не роби зі мною, і тоді я не буду ховатися від лиця Твого:
21 відніми від мене руку Твою, і жах Твій нехай не потрясає мене.
22 Тоді клич, і я буду відповідати, або буду говорити я, а Ти відповідай мені.
23 Скільки в мене пороків і гріхів? покажи мені беззаконня моє і гріх мій.
24 Для чого ховаєш лице Твоє і вважаєш мене ворогом Твоїм?
25 Чи не зірваний листок Ти розтрощуєш і чи не суху соломину переслідуєш?
26 Бо Ти пишеш на мене гірке і ставиш у провину мені гріхи юности моєї,
27 і ставиш у колоду ноги мої і підстерігаєш усі шляхи мої, — женешся слідами ніг моїх.
28 А він, як гниле, розпадається, як одяг, з’їдений міллю.