1І відповів Іов і сказав:
2дійсно, тільки ви люди, і з вами помре мудрість!
3І у мене є серце, як у вас; не нижчий я за вас; і хто не знає того ж?
4Посміховищем став я для друга свого, я, що взивав до Бога, і якому Він відповідав, посміховиськом — чоловік праведний, непорочний.
5Так знехтуваний за думками того, хто сидить у спокої, смолоскип, приготований для тих, що спотикаються ногами.
6Спокійні намети у грабіжників і безпечні у тих, хто прогнівляє Бога, які ніби Бога носять у руках своїх.
7І справді: запитай у худоби, і навчить тебе, у птаха небесного, і сповістить тебе;
8або поговори з землею, і наставить тебе, і скажуть тобі риби морські.
9Хто у всьому цьому не узнає, що рука Господа створила це?
10В Його руці душа всього, що живе, і дух усякої людської плоті.
11Чи не вухо розрізняє слова, і чи не язик розпізнає смак їжі?
12У старцях — мудрість, і у довголітніх — розум.
13У Нього премудрість і сила; Його рада і розум.
14Що Він зруйнує, те не побудується; кого Він ув’язнить, той не звільниться.
15Зупинить води, і все висохне; пустить їх, і перетворять землю.
16У Нього могутність і премудрість, перед Ним той, хто помиляється і вводить в оману.
17Він приводить радників до необміркованости і суддів робить нерозумними.
18Він позбавляє перев’язів царів і поясом обв’язує стегна їхні;
19князів позбавляє достоїнства і долає хоробрих;
20віднімає язик у красномовців і старців позбавляє сенсу;
21покриває соромом знаменитих і силу могутніх ослаблює;
22відкриває глибоке із середовища пітьми і виводить на світло тінь смертну;
23примножує народи і знищує їх; розсіває народи і збирає їх;
24віднімає розум у глав народу землі і залишає їх блукати в пустелі, де немає шляхів:
25навпомацки ходять вони у темряві без світла і тиняються, як п’яні.