Jeremiah 3— 2004

¹Говорять: «якщо чоловік відпустить дружину свою, і вона відійде від нього і зробиться дружиною іншого чоловіка, то чи може вона повернутися до нього? Чи не осквернилася б цим країна та?» А ти з багатьма коханцями блудодіяла, — і однак же повернися до Мене, — говорить Господь.

²Зведи очі твої на висоти і подивися, де не блудодіяли з тобою? Біля дороги сиділа ти для них, як аравитянин у пустелі, й оск­вернила землю блудом твоїм і лукавством твоїм.

³За те були утримані дощі, і не було дощу пізнього; але у тебе було чоло блудниці, ти відкинула сором.

⁴Чи не будеш ти відтепер волати до Мене: «Отче мій! Ти був путівником юности моєї!

⁵Нев­же завжди буде Він у гніві? і невже вічно буде утримувати його у Собі?» Ось, що говориш ти, а робиш зло і досягаєш успіхів у ньому.

⁶Господь сказав мені у дні Іосії царя: чи бачив ти, що робила відступниця, дочка Ізраїля? Вона ходила на всяку високу гору і під усяке гіллясте дерево і там блудодіяла.

⁷І після того, як вона усе це робила, Я говорив: «повернися до Мене»; але вона не повернулася; і бачила це віроломна сестра її Юдея.

⁸І Я бачив, що, коли за усі перелюбні дії відступниці, дочки Ізраїля, Я відпус­тив її і дав їй розвідний лист, віроломна сестра її Юдея не убоялась, а пішла і сама блудодіяла.

⁹І неприхованим блудодійством вона осквер­нила землю, і перелюбствувала з каменем і деревом.

¹⁰Але при усьому цьому віроломна сестра її Юдея не навернулася до Мене усім серцем своїм, а тільки удавано, — говорить Господь.

¹¹І сказав мені Господь: від­ступниця, дочка Ізраїлева, виявилася правішою, ніж віроломна Юдея.

¹²Йди і проголоси слова ці на північ, і скажи: навернися, відступнице, дочко Ізраїлева, — говорить Господь. Я не виллю на вас гніву Мого; бо Я милостивий, — говорить Господь, — не вічно буду обурюватися.

¹³Визнай тільки провину твою: бо ти відступила від Господа Бога твого­ і блудодіяла з чужими під усяким гіллястим деревом, а голосу Мого ви не слухали, — говорить Гос­подь.

¹⁴По­верніться, діти-відступники, — говорить Господь, — тому що Я поєднався з вами, і візьму вас по одному з міста, по двоє із племені, і приведу вас на Сион.

¹⁵І дам вам пастирів за серцем Моїм, які будуть пасти вас зі знанням і розсуд­ли­вістю.

¹⁶І буде, коли ви розмно­жи­теся і зробитеся багатоплідними на землі, у ті дні, — говорить Господь, — не будуть говорити більше: «ковчег завіту Господнього»; він і на думку не спаде, і не згадають про нього, і не будуть приходити до нього, і його вже не буде.

¹⁷У той час назвуть Єрусалим престолом Господа; і всі народи заради імені Господа зберуться в Єрусалим і не будуть більше чинити за впертіс­тю злого серця свого.

¹⁸У ті дні прийде дім Іудин до дому Ізраїлевого, і підуть разом із землі північної у зем­лю, яку Я дав у спадщину батькам вашим.

¹⁹І говорив Я: як поставлю тебе у число дітей і дам тобі жадану землю, найпрекраснішу спадщину багатьох народів? І сказав: ти будеш називати Мене отцем твоїм і не відступиш від Мене.

²⁰Але воістину, як дружина віроломно зрад­жує друга свого, так віроломно вчинили зі Мною ви, дім Ізраїлів, — говорить Господь.

²¹Голос чутно на висотах, жалібний плач синів Ізраїля за те, що вони спотворили шлях свій, забули Господа Бога свого.

²²Поверніться, бунтівливі діти: Я зцілю вашу непокору. — Ось, ми йдемо до Тебе, бо Ти — Господь Бог наш.

²³Воістину, марно надіялися ми на пагорби і на безліч гір; воістину, у Господі Бозі нашому спасіння Ізраїлеве!

²⁴Від юности нашої ця мерзота пожирала труди батьків наших, овець їхніх і волів їхніх, синів їхніх і дочок їхніх.

²⁵Ми лежимо у соромі своєму, і сором наш покриває нас, тому що ми грішили перед Господом Богом нашим, — ми і батьки на­ші, від юности нашої і до цього дня, і не слухалися голосу Господа Бога нашого.