1У той час Меродах Валадан, син Валадана, цар Вавилонський, надіслав Єзекії лист і дари, бо чув, що він був хворий і одужав.
2І зрадів посланим Єзекія, і показав їм дім скарбів своїх, срібло і золото, й аромати, і дорогоцінні масті, весь збройовий свій дім і усе, що знаходилося у скарбницях його; нічого не залишилося, чого не показав би їм Єзекія у домі своєму і в усьому володінні своєму.
3І прийшов пророк Ісая до царя Єзекії і сказав йому: що говорили ці люди? і звідки вони приходили до тебе? Єзекія сказав: з далекої землі приходили вони до мене, з Вавилона.
4І сказав Ісая: що бачили вони у домі твоєму? Єзекія сказав: бачили все, що є у домі моєму; нічого не залишилося у скарбницях моїх, чого я не показав би їм.
5І сказав Ісая Єзекії: вислухай слово Господа Саваофа:
6ось, прийдуть дні, і все, що є у домі твоєму і що зібрали батьки твої до цього дня, буде віднесене у Вавилон; нічого не залишиться, — говорить Господь.
7І візьмуть із синів твоїх, які народяться від тебе, яких ти народиш, — і вони будуть євнухами у палаці царя Вавилонського.
8І сказав Єзекія Ісаї: благе слово Господнє, яке ти прорік; тому що, — додав він, — мир і добробут будуть у дні мої.