Isaiah 40— 2004

¹Утішайте, утішайте народ Мій, — говорить Бог ваш;

²говоріть до серця Єрусалима і сповіщайте йому, що сповнився час боротьби його, що за неправди його зроблено відкуплення, тому що він від руки Господньої прийняв удвічі за усі гріхи свої.

³Голос волаючого в пустелі: приготуйте путь Господу, прямими зробіть у степу стежки Богу нашому;

⁴усякий діл нехай наповниться, і усяка гора і пагорб нехай понизяться, кривизни випрямляться і нерівні путі зробляться гладенькими;

⁵і явиться слава Господня, і побачить усяка плоть [спасіння Боже]; бо вус­та Господні вирекли це.

⁶Голос говорить: звіщай! І сказав: що мені звіщати? Усяка плоть — трава, і уся краса її — як цвіт польовий.

⁷Засихає трава, в’яне цвіт, коли дуне на нього подув Господа: так і народ — трава.

⁸Трава засихає, цвіт в’яне, а слово Бога нашого перебуватиме віч­но.

⁹Зійди на високу гору, Сионе, що благовістиш! піднеси сильно голос твій, Єрусалиме, що благовістиш! піднеси, не бійся; скажи містам Іуди­ним: ось Бог ваш!

¹⁰Ось, Господь Бог гряде із силою, і сила Його з владою. Ось, нагорода Його з Ним і воз­даяння Його перед лицем Його.

¹¹Як пастир Він буде пасти стадо Своє; агнців буде брати на руки і носити на грудях Своїх, і водити дійних.

¹²Хто вичерпав во́ди жменею своєю і п’яддю виміряв небеса, і вмістив у міру порох землі, і зважив на терезах гори і на чашах вагових пагорби?

¹³Хто зрозумів дух Господа, і був радником у Нього й учив Його?

¹⁴З ким радиться Він, і хто напоум­ляє Його і наставляє Його на путь правди, і вчить Його знання, і вка­зує­­ Йому путь мудрости?

¹⁵Ось наро­ди — як крапля з відра, і вважають­ся як порошинка на терезах. Ось, острови як порошинку піднімає Він.

¹⁶І Ливану недостатньо для жер­тов­ного вогню, і тварин на ньому — для всепалення.

¹⁷Усі народи перед Ним як ніщо, — менше за нік­чемність і порожнечу вважаються у Ньо­го.

¹⁸От­­­же, кому уподібните ви Бога? І яку подобу знайдете Йому?

¹⁹Ідола відливає художник, і золотильник покриває його золотом і прилаштовує срібні ланцюжки.

²⁰А хто бідний для такого приношення, вибирає дерево, що не гниє, знаходить собі майстерного художника, щоб зробити ідола, який стояв би твердо.

²¹Хі­ба не знаєте? хіба ви не чули? хіба вам не говорено було від початку? хіба ви не зрозуміли із основ землі?

²²Він є Той, Який сидить над колом землі, і ті, що живуть на ній, — як сарана перед Ним; Він розпростер небеса, як тонку тканину, і розкинув їх, як намет для житла.

²³Він обертає князів на ніщо, робить чимось пустим суддів землі.

²⁴Ледь вони посад­жені, ледь посіяні, ледь укорінився у землі стовбур їх, і як тільки Він дихнув на них, вони засохли, і вихор розніс їх, як солому.

²⁵До кого ж ви уподібните Мене і з ким порів­няєте? — говорить Святий.

²⁶Зведіть очі ваші на висоту небес і по­ди­віться, хто створив їх? Хто виводить воїнство їх за переліком? Він усіх їх називає на ім’я: через безліч­ могутности і велику силу у Нього ніщо не вибуває.

²⁷Як же говориш ти, Якове, і вимовляєш, Ізраїлю: «путь мій прихований від Господа, і діла мої забуті у Бога мого»?

²⁸Хі­ба ти не знаєш? хіба ти не чув, що вічний Господь Бог, Який створив краї землі, не стомлюється і не знемагає? розум Його недослідимий.

²⁹Він дає стомленому силу, і знеможеному дарує міцність.

³⁰Стом­люються і юнаки і слабшають, і молоді люди падають,

³¹а ті, що на­діються на Господа, оновляться у силі: піднімуть крила, як орли, потечуть — і не втомляться, підуть — і не зморяться.