Hebrews 5— 2004

¹Бо кожний первосвященик, який з людей обирається, для людей настановляється на слу­жiння Боговi, щоб приносити дари й жертви за грiхи,

²який може бути поблажливий до неукiв та заблудливих, тому що й сам обкладений немiччю,

³i тому вiн повинен як за народ, так i за себе приносити жертви за грiхи.

⁴I нi­хто сам собою не приймає цiєї чес­ти, але покликаний Богом, як i Аарон.

⁵Так i Христос не Сам Собi присвоїв славу бути Первосвящеником, але Той, Хто сказав Йому: «Ти — Син Мiй, Я нинi породив Тебе»;

⁶як i в iншому мiсцi говорить: «Ти — Священик повiк за чином Мелхиседековим».

⁷Вiн, у днi плотi Своєї, з великим голосiн­ням та сльозами принiс молитви i благання Тому, Хто мiг спасти Його вiд смерти; i був почутим за Своє благоговiння;

⁸хоч Вiн i Син, однак стражданнями звик до послуху,

⁹i, вдосконалившись, став для всiх слухняних Йому причиною спасiння вiчного,

¹⁰бувши на­званим вiд Бога Первосвящеником за чином Мелхиседековим.

¹¹Про це слiд було б говорити багато; але важко витлумачити, бо ви зробилися нездатними слухати.

¹²Бо, зважаючи на вiк, вам належало бути вчителями; але вас знов треба вчити перших початків слова Божого, i для вас пот­рiбне молоко, а не тверда страва.

¹³Кожен, хто годується молоком, несвiдомий у словi правди, бо вiн немовля;

¹⁴а тверда страва властива дорослим, у яких довгим на­в­чанням почуття привченi розрiз­няти добро i зло.