Hebrews 5
1 Бо кожний первосвященик, який з людей обирається, для людей настановляється на служiння Боговi, щоб приносити дари й жертви за грiхи,
2 який може бути поблажливий до неукiв та заблудливих, тому що й сам обкладений немiччю,
3 i тому вiн повинен як за народ, так i за себе приносити жертви за грiхи.
4 I нiхто сам собою не приймає цiєї чести, але покликаний Богом, як i Аарон.
5 Так i Христос не Сам Собi присвоїв славу бути Первосвящеником, але Той, Хто сказав Йому: «Ти — Син Мiй, Я нинi породив Тебе»;
6 як i в iншому мiсцi говорить: «Ти — Священик повiк за чином Мелхиседековим».
7 Вiн, у днi плотi Своєї, з великим голосiнням та сльозами принiс молитви i благання Тому, Хто мiг спасти Його вiд смерти; i був почутим за Своє благоговiння;
8 хоч Вiн i Син, однак стражданнями звик до послуху,
9 i, вдосконалившись, став для всiх слухняних Йому причиною спасiння вiчного,
10 бувши названим вiд Бога Первосвящеником за чином Мелхиседековим.
11 Про це слiд було б говорити багато; але важко витлумачити, бо ви зробилися нездатними слухати.
12 Бо, зважаючи на вiк, вам належало бути вчителями; але вас знов треба вчити перших початків слова Божого, i для вас потрiбне молоко, а не тверда страва.
13 Кожен, хто годується молоком, несвiдомий у словi правди, бо вiн немовля;
14 а тверда страва властива дорослим, у яких довгим навчанням почуття привченi розрiзняти добро i зло.