Hebrews 2
1 Тому ми повинні бути особливо уважні до того, що чули, щоб не відпасти.
2 Бо коли слово, сповіщене через ангелів, було тверде і всякий злочин і непослух одержували справедливу кару,
3 то як ми уникнемо, не подбавши про таке спасіння, яке, будучи спочатку проповідане Господом, ствердилось у нас тими, хто чув від Нього,
4 при засвідченні Богом знаменнями і чудесами, та різними силами і даруванням Духа Святого з Його волі?
5 Бо не ангелам Бог підкорив майбутнiй всесвiт, про який говоримо;
6 навпаки, хтось десь засвiдчив, кажучи: «Що є чоловiк, що Ти пам’ятаєш про нього? Або син людський, що Ти вiдвiдуєш його?
7 Hебагато Ти принизив його перед ангелами; славою i честю вiнчав його i поставив його над дiлами рук Твоїх,
8 усе підкорив пiд ноги його». Коли ж пiдкорив йому все, то не лишив нiчого непiдкореним йому. Hинi ж ще не бачимо, щоб усе було йому пiдкорене;
9 але бачимо, що за перетерплення смерти увiнчаний славою i честю Iсус, Який небагато був принижений перед ангелами, щоб Йому за благодаттю Божою зазнати смерти за всiх.
10 Бо належало, щоб Той, для Якого все i вiд Якого все, Той, Хто приводить багатьох синiв у славу, вождя спасiння їх зробив довершеним через страждання.
11 Адже Хто освячує i хто освячується, всi — вiд Єдиного; тому Вiн не соромиться називати їх браттями, кажучи:
12 «Оповiщу iм’я Твоє браттям Моїм, посеред церкви оспiваю Тебе».
13 I ще: «Я буду надiятися на Hього». I ще: «Ось Я i дiти, яких дав Менi Бог».
14 А оскільки дiти причетнi плотi i крови, то i Вiн також прийняв те ж саме, щоб смертю позбавити сили того, хто має державу смерти, тобто диявола,
15 i визволити тих, що страхом смерти все життя трималися в рабствi.
16 Бо не ангелiв приймає Вiн, але приймає сíм’я Авраамове.
17 Тому Вiн повинен був у всьому уподiбнитися браттям, щоб бути милостивим i вiрним первосвящеником перед Богом, для умилостивлення за грiхи народу.
18 Бо оскільки Сам Вiн перетерпiв, бувши спокушеним, то може й спокушуваним допомогти.