Genesis 30— 2004

¹І побачила Рахиль, що вона не народжує дітей Якову, і позаздрила Рахиль сестрі своїй, і сказала Якову: дай мені дітей, а якщо не так, я вмираю.

²Яків розгнівався­ на Рахиль і сказав [їй]: хіба я Бог, Який не дав тобі плоду утроби?

³Во­на сказала: ось служниця моя Валла; увійди до неї; нехай вона народить на коліна мої, щоб і я мала дітей від неї.

⁴І дала вона Валлу, служницю свою, за дружину йому; і ввійшов до неї Яків.

⁵Валла [служниця Рахилина] зачала і народила Якову сина.

⁶І сказала Рахиль: розсудив мене Бог, і почув голос мій, і дав мені сина. Тому нарекла йому ім’я: Дан.

⁷І ще зачала і народила Валла, служниця Рахилина, другого сина Якову.

⁸І сказала Рахиль: боротьбою сильною боролась я із сест­рою моєю і перемогла. І нарекла йому ім’я: Неффалим.

⁹Лія побачила, що перестала народжувати, і взяла служницю свою Зелфу, і дала її Якову за дружину, [і він увійшов до неї].

¹⁰І Зелфа, служниця Ліїна, [зачала і] народила Якову сина.

¹¹І сказала Лія: додалося. І нарекла йому ім’я: Гад.

¹²І [ще зачала] Зелфа,­ служ­ниця Лії, [і] народила іншого сина Якову.

¹³І сказала Лія: до блага мого, тому що блаженною бу­­дуть називати мене жінки. І нарек­ла­ йому ім’я: Асир.

¹⁴Рувим пішов під час жнив пшениці, і знайшов манд­­рагорові яблука в полі, і приніс їх Лії, матері своїй. І Рахиль сказала Лії [сестрі своїй]: дай мені мандрагорів сина твого.

¹⁵Але [Лія] сказала їй: невже мало тобі заволодіти чоловіком моїм, що ти домагаєшся і мандрагорів сина мого? Рахиль сказала: так нехай він ляже з тобою в цю ніч, за мандрагори сина твого.

¹⁶Яків прийшов з поля ввечері, і Лія вийшла йому назустріч і сказала: увійди до мене [сьогодні], тому що я купила тебе за мандрагори сина мого. І ліг він з нею в ту ніч.

¹⁷І по­чув Бог Лію, і вона зачала і народила Якову п’ятого сина.

¹⁸І сказала Лія: Бог дав відплату мені за те, що я віддала­ служницю мою чоловікові моєму. І на­рекла йому ім’я: Іссахар [що значить відплата].

¹⁹І ще зачала Лія і народила Якову шостого сина.

²⁰І сказала Лія: Бог дав мені прекрасний дарунок; тепер буде жити в мене чоловік мій, тому що я народила йому шість синів. І нарекла йому ім’я: Завулон.

²¹Потім народила доч­ку і нарекла їй ім’я: Діна.

²²І згадав Бог про Рахиль, і почув її Бог, і відкрив утробу її.

²³Вона зачала і народила [Якову] сина, і сказала [Рахиль]: зняв Бог ганьбу мою.

²⁴І на­рекла йому ім’я: Йосиф, сказавши: Господь дасть мені і другого сина.

²⁵Після того, як Рахиль народила Йосифа, Яків сказав Лавану: відпусти мене, і піду я у своє місце, й у свою землю;

²⁶віддай [мені] дружин моїх і дітей моїх, за яких я служив тобі, і я піду, бо ти знаєш службу мою, яку я служив тобі.

²⁷І сказав йому Лаван: о, якби я знайшов благовоління перед очима твоїми! я помічаю, що за тебе Господь благословив мене.

²⁸І сказав: признач собі нагороду від мене, і я дам [тобі].

²⁹І сказав йому [Яків]: ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя при мені;

³⁰бо мало було у тебе до мене, а стало багато; Господь благословив тебе з приходом моїм; коли ж я буду працювати для свого дому?

³¹І сказав [йому Лаван]: що дати тобі? Яків сказав [йому]: не давай мені нічого. Якщо тільки зробиш мені, що я скажу, то я знову буду пасти і стерегти овець твоїх.

³²Я пройду сьогодні через усю отару овець твоїх; відокрем з нього всяку худобу з цятками і з плямами, усяку тварину чорну із овець, також із плямами і з цятками з кіз. Така худоба буде нагородою мені [і буде моєю].

³³І буде говорити за мене перед тобою справедливість моя в наступний час, коли прийдеш подивитися нагороду мою. Усяка коза не з цятками і не з плямами, і з овець не чорна, крадене це в мене.

³⁴Лаван сказав [йому]: добре, нехай буде за твоїм словом.

³⁵І відокремив у той день козлів строкатих і з плямами, і всіх кіз із цятками і з плямами, усіх, на яких було трохи білого, і всіх чорних овець, і віддав у руки синам своїм;

³⁶і призначив відстань між собою і між Яковом на три дні путі. Яків же пас іншу дрібну худобу Лаванову.­

³⁷І взяв Яків свіже пруття із тополі, мигдалю та явора, і повирізував на ньому [Яків] білі смуги, знявши до білизни кору, що на прутті,

³⁸і поклав пруття з нарізкою перед худобою у водопійних коритах, куди худоба приходила пити, і де, приходячи пити, зачинала перед пруттям.

³⁹І зачинала худоба перед пруттям, і народжувалася худоба строката, і з цятками, і з плямами.

⁴⁰І відокремлював Яків ягнят і ставив худобу лицем до строкатої і всієї чорної худоби Лаванової; і тримав свої отари окремо і не ставив їх разом з худобою Лавана.

⁴¹Кожного разу, коли зачинала худоба міцна, Яків клав пруття в коритах перед очима худоби, щоб вона зачинала перед пруттям.

⁴²А коли зачинала худоба слабка, тоді він не клав. І діставалася слабка худоба Лавану, а міцна Якову.

⁴³І стала ця людина дуже, дуже багатою, і було в нього безліч дрібної худоби [і великої худоби], і рабинь, і рабів, і верблюдів, і ослів.