1О нерозумнi галати! Хто звабив вас не пiдкорятися iстинi; вас, перед очима яких зображений був Христос, нiби у вас розп’ятий?
2Одне тiльки хочу знати вiд вас: чи дiлами закону ви прийняли Духа, чи через навчання у вiрi?
3Hевже ви такi нерозумнi, що, почавши духом, закiнчуєте тепер плоттю?
4Так багато перетерпiли ви i невже даремно? О, коли б тiльки даремно!
5Той, Хто подає вам Духа i робить мiж вами чудеса, творить це дiлами закону чи через навчання у вiрi?
6Так Авраам повiрив Боговi, i це поставилося йому в праведнiсть.
7Отож знайте, що тi, хто вiрує, є сини Авраамовi.
8I Писання, передбачаючи, що через вiру Бог виправдає язичникiв, передвiстило Авраамовi: «У тобi благословляться всi народи».
9Отже, ті‚ що від віри‚ благословляться з вiрним Авраамом,
10а всi тi, що утверджуються на дiлах закону, перебувають пiд прокляттям. Бо написано: «Проклятий усякий, хто не виконує постiйно всього, що написано в книзi закону».
11А що законом нiхто не виправдається перед Богом, це зрозумiло, бо праведний вiрою живий буде.
12Закон не вiд вiри; але хто виконує його, той живий буде ним.
13Христос вiдкупив нас вiд прокляття закону, ставши за нас прокляттям (бо написано: «Проклятий усякий, хто висить на деревi»)‚
14щоб благословення Авраамове через Христа Iсуса поширилося на язичникiв, щоб нам вiрою прийняти обiтницю Духа.
15Браття! Кажу за розсудом людським: навiть затвердженого людиною заповiту нiхто не скасовує i не додає до нього нiчого.
16Але Авраамовi було дано обiтницi i сімені його. Hе казано «i нащадкам», нiби про багатьох, а як про одного: i нащадковi твоєму, Який є Христос.
17Я говорю про те, що заповiту про Христа, ранiш утвердженого Богом, закон, даний через чотириста тридцять рокiв, не скасовує так, щоб обiтниця втратила силу.
18Бо якщо за законом спадщина, то вже не за обiтницею; але Авраамовi Бог дарував її за обiтницею.
19Для чого ж тодi закон? Вiн був даний пiзнiше заради злочинiв, аж доки прийде нащадок, якому належить обiтниця; i вчинений він був через ангелiв, рукою посередника.
20Але посередника при одному не буває, а Бог один.
21Отже, хiба закон заперечує обiтницi Божi? Аж нiяк! Бо коли б даний закон мiг животворити, тодi воiстину праведнiсть була б вiд закону;
22але Писання всiх замкнуло пiд грiхом, щоб обiтницю дано було вiруючим за їхньою вiрою в Iсуса Христа.
23А до пришестя вiри ми були замкненi пiд охороною закону, до того часу, як належало вiдкритися вiрi.
24Тому закон був вихователем, який вiв нас до Христа, щоб нам виправдатися вiрою;
25коли ж прийшла вiра, ми вже не пiд вихователем.
26Бо всi ви — сини Божi через вiру в Христа Iсуса;
27усi ви, що в Христа хрестилися, у Христа одяглися.
28Hема вже ні юдея, нi язичника; нема ні раба, нi вiльного; нема ні чоловiчої статi, нi жiночої; бо всi ви — одно в Христi Iсусi.
29А коли ви Христовi, то ви нащадки Авраамовi i за обiтницею спадкоємцi.