Galatians 3
1 О нерозумнi галати! Хто звабив вас не пiдкорятися iстинi; вас, перед очима яких зображений був Христос, нiби у вас розп’ятий?
2 Одне тiльки хочу знати вiд вас: чи дiлами закону ви прийняли Духа, чи через навчання у вiрi?
3 Hевже ви такi нерозумнi, що, почавши духом, закiнчуєте тепер плоттю?
4 Так багато перетерпiли ви i невже даремно? О, коли б тiльки даремно!
5 Той, Хто подає вам Духа i робить мiж вами чудеса, творить це дiлами закону чи через навчання у вiрi?
6 Так Авраам повiрив Боговi, i це поставилося йому в праведнiсть.
7 Отож знайте, що тi, хто вiрує, є сини Авраамовi.
8 I Писання, передбачаючи, що через вiру Бог виправдає язичникiв, передвiстило Авраамовi: «У тобi благословляться всi народи».
9 Отже, ті‚ що від віри‚ благословляться з вiрним Авраамом,
10 а всi тi, що утверджуються на дiлах закону, перебувають пiд прокляттям. Бо написано: «Проклятий усякий, хто не виконує постiйно всього, що написано в книзi закону».
11 А що законом нiхто не виправдається перед Богом, це зрозумiло, бо праведний вiрою живий буде.
12 Закон не вiд вiри; але хто виконує його, той живий буде ним.
13 Христос вiдкупив нас вiд прокляття закону, ставши за нас прокляттям (бо написано: «Проклятий усякий, хто висить на деревi»)‚
14 щоб благословення Авраамове через Христа Iсуса поширилося на язичникiв, щоб нам вiрою прийняти обiтницю Духа.
15 Браття! Кажу за розсудом людським: навiть затвердженого людиною заповiту нiхто не скасовує i не додає до нього нiчого.
16 Але Авраамовi було дано обiтницi i сімені його. Hе казано «i нащадкам», нiби про багатьох, а як про одного: i нащадковi твоєму, Який є Христос.
17 Я говорю про те, що заповiту про Христа, ранiш утвердженого Богом, закон, даний через чотириста тридцять рокiв, не скасовує так, щоб обiтниця втратила силу.
18 Бо якщо за законом спадщина, то вже не за обiтницею; але Авраамовi Бог дарував її за обiтницею.
19 Для чого ж тодi закон? Вiн був даний пiзнiше заради злочинiв, аж доки прийде нащадок, якому належить обiтниця; i вчинений він був через ангелiв, рукою посередника.
20 Але посередника при одному не буває, а Бог один.
21 Отже, хiба закон заперечує обiтницi Божi? Аж нiяк! Бо коли б даний закон мiг животворити, тодi воiстину праведнiсть була б вiд закону;
22 але Писання всiх замкнуло пiд грiхом, щоб обiтницю дано було вiруючим за їхньою вiрою в Iсуса Христа.
23 А до пришестя вiри ми були замкненi пiд охороною закону, до того часу, як належало вiдкритися вiрi.
24 Тому закон був вихователем, який вiв нас до Христа, щоб нам виправдатися вiрою;
25 коли ж прийшла вiра, ми вже не пiд вихователем.
26 Бо всi ви — сини Божi через вiру в Христа Iсуса;
27 усi ви, що в Христа хрестилися, у Христа одяглися.
28 Hема вже ні юдея, нi язичника; нема ні раба, нi вiльного; нема ні чоловiчої статi, нi жiночої; бо всi ви — одно в Христi Iсусi.
29 А коли ви Христовi, то ви нащадки Авраамовi i за обiтницею спадкоємцi.