Galatians 4— 2004

¹Ще скажу: доки спадкоє­мець — дитина, вiн нiчим не вiдрiзняється вiд раба, хоч i є гос­подарем усього‚

²а перебуває пiд опiкунами i домоправителями до визначеного батьком строку.

³Так i ми, доки були дiтьми, поневоленi були стихiями свiту;

⁴коли ж настала повнота часу, послав Бог Сина Свого (Єдинородного), котрий народився від жони, був під законом,

⁵щоб викупити підзаконних, щоб нам прийняти всиновлення.

⁶А оскільки ви — сини, то послав Бог Духа Сина Свого в серця вашi, Який викликує: «Ав­ва, Отче!»

⁷Тому ти вже не раб, а син, а якщо син, то i спадкоємець Божий через Iсуса Христа.

⁸Але тодi, не знавши Бога, ви служили богам, якi по сутi не є боги.

⁹Тепер же, пiзнавши Бога, або, краще, одержавши пiзнання вiд Бога, навiщо повертаєтеся знову до немiчних та вбогих стихiй i хочете ще знову себе поневолити їм?

¹⁰Ви спостерігаєте днi, мiсяцi, пори i роки.

¹¹Боюся за вас, чи не даремно я трудився у вас.

¹²Прошу вас, браття, будьте, як я, бо i я, як ви. Ви нiчим не образили мене.

¹³Знаєте, що хоч я i в немочi плотi благовiстив вам у перший раз,

¹⁴але ви не зневажили і не вiдцуралися спокуси моєї в плотi моїй, а прийняли мене, як ангела Божого, як Христа Iсуса.

¹⁵Яке ж було блаженство ваше! Свiдчу вам, якби це було можливо, ви вирвали б очi свої i віддали менi.

¹⁶Hевже ж я став ворогом вашим, говорячи iстину?

¹⁷Пильнують про вас нещиро, хочуть вiдлучити вас, щоб ви дбали про них.

¹⁸Добре пильнувати в доброму завжди, а не лише в моїй присутностi у вас.

¹⁹Дiти мої, для яких я знову в муках народження, доки не вiдобразиться у вас Христос!

²⁰Хотiв би тепер бути у вас i змiнити голос мiй, бо я не розумiю вас.

²¹Скажiть же менi ви, якi бажаєте бути пiд законом: хiба ви не слухаєте закону?

²²Бо написано: «Авраам мав двох синiв: одного вiд рабинi, а другого вiд вiльної».

²³Але той, хто вiд рабинi, народився за плоттю, а той, хто вiд вiльної‚ — за обiт­ницею.

²⁴У цьому є iноска­зання. Це два завiти: один вiд гори Синайської, що народжує в рабст­во, це є Агар,

²⁵бо Агар означає гору Синай в Аравiї i вiдповiдає нинiшньому Єрусалиму, бо вiн зi своїми дiтьми перебуває в рабствi;

²⁶а вишнiй Єрусалим — вiльний: вiн мати всiм нам.

²⁷Бо написано: «Звеселися, неплiдна, яка не родила; вигукни i виголоси, яка не мучилася родами; бо в одинокої значно бiльше дiтей, нiж у тiєї, що має чоловiка».

²⁸Ми, браття, дiти обiтницi за Iсааком.

²⁹Але як тодi той, який народився за плоттю, переслiдував народженого за духом, так i нинi.

³⁰Що ж говорить Писання? «Вижени рабиню разом iз сином її, бо не може син рабинi бути спадкоємцем разом iз сином вiльної».

³¹Отже, браття, ми дiти не рабинi, а вiльної.