Galatians 4
1 Ще скажу: доки спадкоємець — дитина, вiн нiчим не вiдрiзняється вiд раба, хоч i є господарем усього‚
2 а перебуває пiд опiкунами i домоправителями до визначеного батьком строку.
3 Так i ми, доки були дiтьми, поневоленi були стихiями свiту;
4 коли ж настала повнота часу, послав Бог Сина Свого (Єдинородного), котрий народився від жони, був під законом,
5 щоб викупити підзаконних, щоб нам прийняти всиновлення.
6 А оскільки ви — сини, то послав Бог Духа Сина Свого в серця вашi, Який викликує: «Авва, Отче!»
7 Тому ти вже не раб, а син, а якщо син, то i спадкоємець Божий через Iсуса Христа.
8 Але тодi, не знавши Бога, ви служили богам, якi по сутi не є боги.
9 Тепер же, пiзнавши Бога, або, краще, одержавши пiзнання вiд Бога, навiщо повертаєтеся знову до немiчних та вбогих стихiй i хочете ще знову себе поневолити їм?
10 Ви спостерігаєте днi, мiсяцi, пори i роки.
11 Боюся за вас, чи не даремно я трудився у вас.
12 Прошу вас, браття, будьте, як я, бо i я, як ви. Ви нiчим не образили мене.
13 Знаєте, що хоч я i в немочi плотi благовiстив вам у перший раз,
14 але ви не зневажили і не вiдцуралися спокуси моєї в плотi моїй, а прийняли мене, як ангела Божого, як Христа Iсуса.
15 Яке ж було блаженство ваше! Свiдчу вам, якби це було можливо, ви вирвали б очi свої i віддали менi.
16 Hевже ж я став ворогом вашим, говорячи iстину?
17 Пильнують про вас нещиро, хочуть вiдлучити вас, щоб ви дбали про них.
18 Добре пильнувати в доброму завжди, а не лише в моїй присутностi у вас.
19 Дiти мої, для яких я знову в муках народження, доки не вiдобразиться у вас Христос!
20 Хотiв би тепер бути у вас i змiнити голос мiй, бо я не розумiю вас.
21 Скажiть же менi ви, якi бажаєте бути пiд законом: хiба ви не слухаєте закону?
22 Бо написано: «Авраам мав двох синiв: одного вiд рабинi, а другого вiд вiльної».
23 Але той, хто вiд рабинi, народився за плоттю, а той, хто вiд вiльної‚ — за обiтницею.
24 У цьому є iносказання. Це два завiти: один вiд гори Синайської, що народжує в рабство, це є Агар,
25 бо Агар означає гору Синай в Аравiї i вiдповiдає нинiшньому Єрусалиму, бо вiн зi своїми дiтьми перебуває в рабствi;
26 а вишнiй Єрусалим — вiльний: вiн мати всiм нам.
27 Бо написано: «Звеселися, неплiдна, яка не родила; вигукни i виголоси, яка не мучилася родами; бо в одинокої значно бiльше дiтей, нiж у тiєї, що має чоловiка».
28 Ми, браття, дiти обiтницi за Iсааком.
29 Але як тодi той, який народився за плоттю, переслiдував народженого за духом, так i нинi.
30 Що ж говорить Писання? «Вижени рабиню разом iз сином її, бо не може син рабинi бути спадкоємцем разом iз сином вiльної».
31 Отже, браття, ми дiти не рабинi, а вiльної.