Ezekiel 17— 2004

¹І було до мене слово Господ­нє:

²сину людський! запропонуй загадку і скажи притчу до дому Ізраїлевого.

³Скажи: так говорить Господь Бог: великий орел з великими крилами, з довгими перами, пухнастий, строкатий, прилетів у Ливан і зняв з кедра верхівку,

⁴зір­вав верхній з молодих паростків його і приніс його у землю Ханаанську, у місті торговців поклав його;

⁵і взяв від насіння цієї землі, і посадив на землі насіння, помістив біля великих вод, як садять вербу.

⁶І воно виросло, і зробилося виноградною лозою, широкою, низькою на зріст, віття якої хилилося до неї, і коріння її було під нею ж, і стало вино­градною лозою, і дало паростки, і пустило віття.

⁷І ще був орел з ве­ликими крилами і пухнастий; і ось, ця виноградна лоза потягнулася до нього своїм корінням і простягла до нього віття своє, щоб він поливав її з борозен розсадника свого.

⁸Вона була посаджена на доброму полі, біля великих вод, так що могла пускати віття і приносити плід, зробитися лозою чудовою.

⁹Скажи: так говорить Господь Бог: чи буде у неї успіх? Чи не вирвуть коренів її, і чи не обірвуть плодів її, так що вона засохне? усе молоде віття, яке виросло від неї, засохне. І не з великою силою і не з багатьма людьми зірвуть її з коренів її.

¹⁰І ось, хоч во­на посаджена, але чи буде успіх? Чи не засохне вона, як тільки торкнеться її східний вітер? засохне на грядках, де виросла.

¹¹І було до мене слово Господнє:

¹²скажи бунтівному дому: хіба не знаєте, що це означає? — Скажи: ось, прийшов цар Ва­вилонський у Єрусалим, і взяв царя його і князів його, і привів їх до себе у Вавилон.

¹³І взяв іншого з царсько­го роду, й уклав з ним союз, і зобов’язав його клятвою, і взяв сильних землі тієї із собою,

¹⁴щоб царство було покірне, щоб не могло піднятися, щоб збережений був союз і стояв твердо.

¹⁵Але той відійшов від нього, пославши послів своїх у Єгипет, щоб дали йому коней і багато людей. Чи буде йому успіх? Чи вціліє той, хто це робить? Він порушив союз і чи уціліє?

¹⁶Живу Я, — говорить Господь Бог: у місці перебування царя, який поставив його царем, і якому дану клятву він знехтував, і порушив союз свій з ним, він помре у нього у Вавилоні.

¹⁷З великою силою і з численним народом фараон нічого не зробить для нього у цій війні, коли буде насипаний вал і будуть побудовані облогові вежі на загибель багатьох душ.

¹⁸Він знехтував клятву, щоб порушити союз, і ось, дав руку свою і зробив усе це; він не вціліє.

¹⁹Тому так говорить Господь Бог: живу Я! клятву Мою, яку він знехтував, і союз Мій, який він порушив, Я поверну на його голову.

²⁰І закину на нього сіть Мою, і впійманий буде у тенета Мої; і приведу його у Вавилон, і там буду суди­тися з ним за віроломство його проти Мене.

²¹А всі утікачі його з усіх пол­ків його упадуть від меча, а ті, що залишилися, розвіяні будуть по всіх вітрах; і пізнаєте, що Я, Гос­подь, сказав це.

²²Так говорить Господь Бог: і візьму Я з вершини ви­со­кого кедра, і посаджу; з верхніх па­ростків його відірву ніжну па­рость і посаджу на високій і величній горі.

²³На високій горі Ізраїлевій посаджу її, і пустить віття, і принесе плід, і зробиться величним кедром, і будуть жити під ним усякі птахи, усякі пернаті будуть жити у тіні гілок його.

²⁴І пізнають усі дерева польові, що Я, Господь, високе дерево понижую, низьке дерево підвищую, дерево, яке зеленіє, висушую, а сухе дерево роблю квітучим: Я, Господь, сказав, і зроблю.