1І було до мене слово Господнє:
2навіщо ви вживаєте у землі Ізраїлевій це прислів’я, говорячи: «батьки їли кислий виноград, а у дітей на зубах оскома»?
3Живу Я! — говорить Господь Бог, — не будуть надалі говорити прислів’я це в Ізраїлі.
4Бо ось, усі душі — Мої: як душа батька, так і душа сина — Мої: душа, яка згрішає, та помре.
5Якщо хто праведний і чинить суд і правду,
6на горах жертовного не їсть і до ідолів дому Ізраїлевого не звертає очей своїх, дружини ближнього свого не оскверняє і до своєї дружини під час очищення нечистот її не наближається,
7нікого не пригноблює, боржникові повертає заставу його, крадіжки не робить, хліб свій дає голодному і нагого покриває одежею,
8у ріст не віддає і лихви не бере, від неправди утримує руку свою, суд людині з людиною чинить правильний,
9живе за заповідями Моїми і дотримується постанов Моїх щиро: то він праведник, він неодмінно буде живий, — говорить Господь Бог.
10Але якщо у нього народився син розбійник, який проливає кров, і робить що-небудь із усього того,
11чого він сам не робив зовсім, і на горах їсть жертовне, і дружину ближнього свого оскверняє,
12бідного й убогого утискує, насильно віднімає, заставу не повертає, і до ідолів звертає очі свої, чинить мерзоти,
13у ріст дає, і бере лихву; то чи буде він живий? Ні, він не буде живий. Хто робить усі такі мерзоти, той неодмінно помре, кров його буде на ньому.
14Але якщо у кого народився син, який, бачачи всі гріхи батька свого, які він робить, бачить і не робить подібного їм:
15на горах жертовного не їсть, до ідолів дому Ізраїлевого не звертає очей своїх, дружини ближнього свого не оскверняє,
16і людини не пригноблює, застави не бере, і насильно не віднімає, хліб свій дає голодному, і нагого покриває одягом,
17від ображання бідного утримує руку свою, росту і лихви не бере, виконує Мої повеління і чинить за заповідями Моїми, — то цей не помре за беззаконня батька свого; він буде живий.
18А батько його, оскільки він жорстоко пригноблював, грабував брата і недобре робив серед народу свого, ось, він помре за своє беззаконня.
19Ви говорите: «чому ж син не несе провини батька свого?» Тому що син чинить законно і праведно, усіх уставів Моїх дотримується і виконує їх; він буде живий.
20Душа, яка грішить, вона вмре; син не понесе провини батька, і батько не понесе провини сина, правда праведного при ньому і залишається, і беззаконня беззаконного при ньому і залишається.
21І беззаконник, якщо навернеться від усіх гріхів своїх, які робив, і буде дотримуватися всіх уставів Моїх і чинити законно і праведно, живий буде, не помре.
22Усі злочини його, які робив він, не пригадаються йому: у правді своїй, яку буде робити, він живий буде.
23Хіба Я хочу смерти беззаконника? — говорить Господь Бог. Чи не того, щоб він повернувся від шляхів своїх і був живий?
24І праведник, якщо відступить від правди своєї і буде жити неправедно, буде робити всі ті мерзоти, які робить беззаконник, чи буде він живий? усі добрі діла його, які він робив, не пригадаються; за беззаконня своє, яке робить, і за гріхи свої, у яких грішний, він помре.
25Але ви говорите: «неправий путь Господа!» Послухайте, доме Ізраїлів! Чи Мій путь неправий? чи не ваші путі неправі?
26Якщо праведник відступає від правди своєї і робить беззаконня і за те помирає, то він помирає за беззаконня своє, яке зробив.
27І беззаконник, якщо навертається від беззаконня свого, яке робив, і творить суд і правду, — до життя поверне душу свою.
28Бо він побачив і навернувся від усіх злочинів своїх, які робив; він буде живий, не помре.
29А дім Ізраїлів говорить: «неправий путь Господа!» чи Мої путі неправі, доме Ізраїлів? чи не ваші путі неправі?
30Тому Я буду судити вас, доме Ізраїлів, кожного за шляхами його, — говорить Господь Бог; покайтеся і наверніться від усіх злочинів ваших, щоб нечестя не було вам спотиканням.
31Відкиньте від себе всі гріхи ваші, якими згрішили ви, і сотворіть собі нове серце і новий дух; і навіщо вам помирати, доме Ізраїлів?
32Бо Я не хочу смерти помираючого, — говорить Господь Бог; але наверніться, і живіть!