Ezekiel 16— 2004

¹І було до мене слово Господ­нє:

²сину людський! вислови Єрусалиму мерзоти його

³і скажи: так говорить Господь Бог дочці Єрусалима: твій корінь і твоя батьківщина у землі Ханаанській; батько твій аморрей, і мати твоя хеттеянка;­

⁴при народженні твоєму, у день, ко­ли ти народилася, пуповину твою не відрізали, і водою ти не була обмита для очищення, і сіллю не була осолена, і пеленами не повита.

⁵Нічиє око не зглянеться на тебе, щоб з милости до тебе зробити тобі що-небудь з цього; але ти викинута була на поле, з презирства до життя твого, у день народження твого.

⁶І проходив Я мимо тебе, і побачив тебе, покинуту на потоптання в кровя́х твоїх, і сказав тобі: «у кровя́х твоїх жи­­ви!» Так, Я сказав тобі: «у кровя́х твоїх живи!»

⁷Примножив тебе, як польові рослини; ти виросла і стала великою, і досягла чудової краси: піднялися груди, і волосся у тебе виросло; але ти була нага і непокрита.

⁸І проходив Я мимо тебе, і побачив тебе, і ось, це був час твій, час любови; і простер Я крила риз Моїх на тебе, і покрив наготу твою; і поклявся тобі і вступив у союз з тобою, — говорить Господь Бог, — і ти стала Моєю.

⁹Обмив Я тебе водою­ і змив з тебе кров твою і помазав тебе єлеєм.

¹⁰І надів на тебе візерун­часте плаття, і взув тебе в сап’янові сандалії, й оперезав тебе висоном, і покрив тебе шовковим покривалом.

¹¹І убрав тебе в убрання, і поклав на руки твої зап’ястя і на шию твою намисто.

¹²І дав тобі кільце на твій ніс і серги на вуха твої і на голову твою прекрасний вінець.

¹³Так прикрашалася ти золотом і сріблом, і одяг твій був висон і шовк і візерунчасті тканини; годувалася ти хлібом із кращого пшеничного борошна, медом і єлеєм, і була надзвичайно красива, і досягла царственої величі.­

¹⁴І пронеслася між народами слава твоя заради краси твоєї, тому що во­на була цілком досконала при тому чудовому убранні, яке Я поклав на тебе, — говорить Господь Бог.

¹⁵Але ти понадіялася на красу твою, і, ко­­рис­туючись славою твоєю, стала­ блу­­дити і поширювала блудодійство­ твоє на кожного, хто проходив мимо, віддаючись йому.

¹⁶І взяла з одягу твого, і зробила собі різнобарвні ви­соти, і блудодіяла на них, як ніко­ли не трапиться і не буде.

¹⁷І взяла ошат­ні­­ твої речі з Мого золота і з Мо­­го срібла, яке Я дав тобі, і зробила собі чоловічі зображення, і блудодіяла з ними.

¹⁸І взяла візерунчас­ті плаття твої, і одягла їх ними, і ставила перед ними єлей Мій і фіміам Мій,

¹⁹і хліб Мій, який Я давав тобі, пшеничне борошно, і єлей, і мед, якими Я годував тебе, ти ставила перед ними як приємні пахощі; і це було, — говорить Господь Бог.

²⁰І взяла синів твоїх і дочок твоїх, яких ти народила Мені, і приносила у жертву на споживання їм. Чи мало було для тебе блудодіяти?

²¹Але ти і синів Моїх заколювала і віддавала їм, проводячи їх через вогонь.

²²І при усіх твоїх мерзотах і блудодіяннях твоїх ти не згадала про дні юности твоєї, коли ти була нага і непокрита і покинута у крові твоїй на потоп­тання.

²³І після всіх злодіянь твоїх, — горе, горе тобі! — говорить Гос­подь Бог, —

²⁴ти побудувала собі блу­ди­лища і наробила собі підвищень на всякій площі;

²⁵біля початку всякої дороги влаштувала собі узвишшя, ганьбила красу твою і розкидала­ но­ги твої для всякого перехожого, і при­множила блудодіяння твої.

²⁶Блу­ди­ла із синами Єгипту, сусідами твої­ми, людьми великорослими, і примножувала блудодіяння твої, прогнівляючи Мене.

²⁷І ось, Я простяг на тебе руку Мою, і зменшив призначене тобі, і віддав тебе на сваволю дочкам филистимським, які ненавидять тебе, які посоромилися соромітної поведінки твоєї.

²⁸І блудила ти із синами Ассура і не наситилася; блудила з ними, але тим не задовольнилася;

²⁹і примножила блудодіяння твої у землі Ханаанській до Халдеї, але і тим не задовольнилась.

³⁰Яким стомленим повинно бути серце твоє, — говорить Господь Бог, — коли ти все це робила, як неприборкана блуд­ниця!

³¹Коли ти будувала собі блуди­лища біля початку всякої дороги і робила собі узвишшя на всякій площі, ти була не як блудниця, тому що відкидала подарунки,

³²але як перелюбна дружина, яка приймає замість свого чоловіка чужих.

³³Усім блудницям дають подарунки, а ти са­ма давала подарунки всім коханцям твоїм і підкуповувала їх, щоб вони з усіх боків приходили до тебе блудити з тобою.

³⁴У тебе у блудодіяннях твоїх було супротивне тому, що буває у жінок: не за тобою ганялися, але ти давала подарунки, а тобі не давали подарунків; і тому ти чинила на противагу іншим.

³⁵Тому вислухай, блуднице, слово Господнє!

³⁶Так говорить Господь Бог: за те, що ти так розсипала гроші твої, і у блудодіяннях твоїх розкрита була нагота твоя перед коханцями твоїми і перед усіма мерзенними ідолами твоїми, і за кров синів твоїх, яких ти віддавала їм, —

³⁷за те ось, Я зберу всіх коханців твоїх, якими ти насолоджувалась і яких ти кохала, з усіма тими, яких ненавиділа, і зберу їх звідусіль проти тебе, і розкрию перед ними наготу твою, і побачать увесь сором твій.

³⁸Я буду судити тебе судом перелюбниць і тих, хто проливає кров, — і віддам тебе кривавій люті і ревнощам;

³⁹віддам тебе у руки їх і вони зруйнують блудилища твої, і розкидають узвишшя твої, і зірвуть з тебе одяг твій, і візь­муть убрання твоє, і залишать тебе нагою і непокритою.

⁴⁰І скличуть на тебе зібрання, і поб’ють тебе камінням, і розрубають тебе мечами своїми.

⁴¹Спалять доми твої вогнем і вчинять над тобою суд перед очима багатьох дружин; і покладу кінець блуду твоєму, і не будеш уже давати подарунків.

⁴²І вгамую на тобі гнів Мій, і відступить від тебе обурення Моє, і заспокоюся, і вже не буду гніватися.

⁴³За те, що ти не згадала про дні юности твоєї і всім цим гнівала Мене, ось, і Я поведінку твою оберну на твою голову, — говорить Господь Бог, — щоб ти не віддавалася більш розпусті після всіх твоїх мерзот.

⁴⁴Ось, усякий, хто говорить прит­чами, може сказати про тебе: «яка мати, така і дочка».

⁴⁵Ти дочка у ма­тір твою, яка покинула чоловіка свого і дітей своїх, — і ти сестра у сестер твоїх, які покинули чоловіків своїх і дітей своїх. Мати ваша хеттеянка, і батько ваш аморрей.

⁴⁶Більша ж сестра твоя — Самарія, що з дочками своїми живе наліво від тебе; а менша сестра твоя, що живе від тебе направо, є Содома з дочками її.

⁴⁷Але ти і не їхніми путями ходила і не за їхніми мерзотами чинила; цього було мало: ти чинила розпусні­ше за них на всіх путях твоїх.

⁴⁸Жи­ву Я, — говорить Господь Бог; Содома, сестра твоя, не робила того сама і її дочки, що робила ти і дочки твої.

⁴⁹Ось у чому було беззаконня Содоми, сестри твоєї, і дочок її: у гордос­ті, пересиченні й ліності, і вона руки бідного й убогого не підтримувала.

⁵⁰І загордилися вони, і робили­ мерзоти перед лицем Моїм, і, побачивши це, Я відкинув їх.

⁵¹І Самарія половини гріхів твоїх не нагрішила; ти перевершила їх мерзотами твоїми, і через твої мерзоти, які робила ти, сестри твої виявилися правішими за тебе.

⁵²Неси ж посоромлення твоє і ти, яка осуджувала сестер твоїх; за гріхами твоїми, якими ти зганьбила себе більше за них, вони правіші за тебе. Червоній же від сорому і ти, і неси посоромлення­ твоє, так виправдавши сестер твоїх.

⁵³Але Я поверну полон їх, полон Содоми і дочок її, полон Самарії і дочок її, і між ними полон полонених твоїх,

⁵⁴щоб ти несла посоромлення твоє і соромилась усього того, що робила, слугуючи для них утішенням.

⁵⁵І сестри твої, Содома і дочки її, повернуться у попередній стан свій; і Самарія і дочки її повернуться у попередній стан свій, і ти і дочки твої повернетеся у попередній стан ваш.

⁵⁶Про сестру твою Содому­ і спомину не було у вустах твоїх у дні гордині твоєї,

⁵⁷доки ще не відкрито було нечестя твоє, як у час посоромлення від дочок Сирії і всіх, хто оточував її, від дочок Филистими, які дивилися на тебе з презирст­вом з усіх боків.

⁵⁸За розпусту твою і за мерзоти твої терпиш ти, — говорить Господь.

⁵⁹Бо так говорить Гос­подь Бог: Я вчиню з тобою, як учинила ти, знехтувавши клятву порушенням союзу.

⁶⁰Але Я згадаю союз Мій з тобою у дні юности твоєї, і відновлю з тобою вічний союз.

⁶¹І ти згадаєш про путі твої, і буде соромно тобі, коли станеш приймати до себе сестер твоїх, більших за тебе, як і менших за тебе, і коли Я буду давати тобі їх за дочок, але не від твого союзу.

⁶²Я відновлю союз Мій з тобою, і пізнаєш, що Я Господь,

⁶³для того, щоб ти пам’ятала і соромилася, і щоб надалі не можна було тобі і рота відкрити від сорому, коли Я прощу тобі все, що ти робила, — говорить Господь Бог.