Exodus 1— 2004

¹Ось імена синів Ізраїлевих, які ввійшли в Єгипет з Яковом [бать­ком їхнім], увійшли кожен з [усім] домом своїм:

²Рувим, Симеон, Левій та Іуда,

³Іссахар, Завулон і Вені­амін,

⁴Дан і Неффалим, Гад і Асир.

⁵Усіх же душ, що народилися від стегон Якова, було сімдесят [п’ять], а Йосиф був уже в Єгипті.

⁶І помер Йосиф і всі брати його і весь рід їх;

⁷а сини Ізраїлеві розплодилися і розмножилися, і підросли і посилилися надзвичайно, і наповнилася ними земля та.

⁸І став над Єгиптом новий цар, який не знав Йосифа,

⁹і сказав народу своєму: ось, народ синів Ізраїлевих численний і сильніший за нас;

¹⁰перехитруємо ж його, щоб він не розмножувався; інакше, коли станеться війна, з’єднається і він з нашими ворогами, і озброїться проти нас, і вийде з землі [нашої].

¹¹І поставили над ним начальників робіт, щоб виснажували його важкими роботами. І він побудував фараону Пифом і Раамсес, міста для запасів, [і Он, інакше Іліополь].

¹²Але чим більше виснажували його, тим більше він примножувався і тим більше зростав, так що [єгиптяни] побоювалися синів Ізраїлевих.

¹³І тому єгиптяни з жорстокістю силували синів Ізраїлевих до робіт

¹⁴і робили життя їхнє гірким від важкої роботи­ над глиною і цеглою і від усякої роботи польової, від всякої роботи, до якої змушували їх з жорстокістю.­

¹⁵Цар Єгипетський повелів повитухам євреянок, з яких одній ім’я Шифра, а другій Фуа,

¹⁶і сказав [їм]: коли ви будете повивати у євреянок, то спостерігайте при пологах: якщо буде син, то умертвляйте його, а якщо дочка, то нехай живе.

¹⁷Але повитухи боялися Бога і не робили так, як говорив їм цар Єгипетський, і залишали дітей живими.

¹⁸Цар Єгипетський покликав повитух і сказав їм: для чого ви робите таку справу, що залишаєте дітей живими?

¹⁹Повитухи сказали фараонові: єврейські жінки не такі, як єгипетські; вони здорові, тому що перш ніж прийде до них повитуха, вони вже народжують.

²⁰За це Бог чинив добро повитухам, а народ розмножував­ся­ і дуже посилювався.

²¹І оскільки повитухи боялися Бога, то Він ут­верд­жував доми їхні.

²²Тоді фараон усьому народові своєму повелів, го­во­ря­чи:­ всякого новонародженого [у єв­реїв] сина кидайте в ріку, а всяку дочку за­­лишайте живою.