Exodus 2— 2004

¹Хтось із племені Левіїного пішов і взяв собі дружину з того самого племені.

²Дружина зачала і народила сина і, бачачи, що він дуже красивий, ховала його три місяці;

³але не маючи можливости ховати його далі, взяла кошик з очерету й обсмолила його асфальтом і смолою і, поклавши в ньому дитину, постави­ла в очереті біля берега ріки,

⁴а сест­ра його стала здаля спостерігати, що з ним буде.

⁵І вийшла дочка фараонова на річку купатися, а служниці її ходили по березі ріки. Вона побачила кошик серед очерету і послала рабиню свою взяти його.

⁶Відкрила і побачила немовля; і ось, немовля плаче [у кошику]; і зглянулася на нього [дочка фараонова] і сказала: це з єврейських дітей.

⁷І сказала сестра його дочці фараоновій: чи не сходити мені і чи не покликати до тебе годувальницю з євреянок, щоб вона вигодувала тобі немовля?

⁸Дочка фараонова сказала їй: сходи. Дівчина пішла і покликала матір немовляти.

⁹Дочка фараонова сказала їй: візьми немовля це і вигодуй його мені; я дам тобі плату. Жінка взяла немовля і годувала його.

¹⁰І виросло немовля, і вона привела його до дочки фараонової, і він був у неї замість сина, і нарекла ім’я йому: Мойсей, тому що, говорила вона, я з води вийняла його.

¹¹Минуло багато часу, коли Мойсей виріс, трапилося, що він вийшов до братів своїх [синів Ізраїлевих] і побачив тяжку роботу їхню; і побачив, що єгиптянин б’є одного єврея з братів його, [синів Ізраїлевих].

¹²Подивившись туди й сюди і по­бачивши,­ що нема нікого, він убив єгиптянина і сховав його у піску.

¹³І вийшов він на другий день, і ось, два євреї сваряться; і сказав він то­му,­­­­ хто кривдив: навіщо ти б’єш ближ­нього твого?

¹⁴А той сказав: хто поставив тебе начальником і суд­дею над нами? чи не думаєш убити мене, як убив [учора] єгиптянина? Мойсей злякався і сказав: дійсно, дізнали­ся про цю справу.

¹⁵І почув фараон про цю справу і хотів убити Мой­сея; але Мойсей утік від фараона­ й зупи­нився в землі Мадіамській; і [прийшовши в землю Мадіамську], сів біля колодязя.

¹⁶У священика мадіамського [було] сім дочок, [які пасли овець батька свого Іофора]. Вони прийшли, набрали води і наповнили­ корита, щоб напоїти овець батька свого [Іофора].

¹⁷І прийшли пастухи і відігнали їх. Тоді встав Мойсей і захистив їх, [і начерпав їм води] і напоїв овець їхніх.

¹⁸І прий­шли вони до Рагуїла, батька свого, і він сказав­ [їм]: чому ви так скоро прийшли­ сьогодні?

¹⁹Вони сказали: якийсь єгип­­­тянин захистив нас від пастухів і на­віть начерпав нам води і напо­їв овець [наших].

²⁰Він сказав доч­кам­­ своїм: де ж він? навіщо ви залишили його? покличте його, і нехай він їсть хліб.

²¹Мойсеєві сподобалося жити у цьо­го­ чоловіка; і він видав за Мойсея доч­ку свою Сепфору.

²²Вона [зачала і] на­­­родила сина, і [Мойсей] нарік йому ім’я: Гирсам, тому що, гово­рив він, я став пришель­цем у чужій землі. [І, зачавши ще, народила другого сина, і він нарік йому ім’я Єлиєзер, сказавши: Бог отця мого був мені помічником і визволив мене від руки фараона.]

²³Минув довгий час, помер цар Єгипетський. І стогнали сини Ізраїле­ві від роботи і волали, і волання їхнє від роботи дійшло до Бога.

²⁴І по­чув Бог стогін їх, і згадав Бог завіт Свій з Авраамом, Ісааком і Яковом.

²⁵І побачив Бог синів Ізраїлевих, і споглянув на них Бог.