Acts 3
1 Петро та Iоан о дев’ятiй годинi йшли разом до храму на молитву.
2 I був там чоловiк, кривий вiд утроби матерi своєї, якого приносили й клали щодня перед дверима храму, що називалися Красними, просити милостинi в тих, хто входив до храму.
3 Вiн, побачивши Петра та Iоана, що мали ввiйти до храму, просив у них милостинi.
4 Петро з Iоаном, пильно вглянувшись у нього, сказали: «Глянь на нас».
5 I вiн пильно дивився на них, сподiваючись що-небудь одержати вiд них.
6 Але Петро сказав: «Срiбла й золота у мене нема; а що маю, те даю тобi: в iм’я Iсуса Христа Hазорея встань i ходи».
7 I, взявши його за праву руку, пiдвiв; i одразу змiцнiли його ступнi й колiна,
8 i‚ скочивши, вiн устав i почав ходити, i ввiйшов iз ними до храму; i ходив та скакав, хвалячи Бога.
9 I весь народ бачив, що вiн ходить i хвалить Бога;
10 i пiзнали його, що це був той, який сидiв бiля Красних дверей храму ради милостинi; i сповнилися жаху й подиву з того, що сталося з ним.
11 Оскiльки зцiлений кривий не вiдходив вiд Петра та Iоана, то весь народ, дивуючись, збiгся до них у притвор, що називається Соломоновим.
12 Побачивши це, Петро сказав народовi: «Мужi iзраїльськi! Чого дивуєтесь цьому, або чого на нас так дивитесь; нiби ми своєю силою чи побожнiстю зробили те, що вiн ходить?
13 Бог Авраама та Iсаака i Якова, Бог отцiв наших‚ прославив Сина Свого Iсуса, Якого ви зрадили та вiд Якого ви вiдреклися перед Пилатом, коли вiн хотiв звiльнити Його.
14 Але ви вiд Святого i Праведного вiдреклись i просили дарувати вам чоловiка-вбивцю,
15 а Hачальника життя вбили. Його Бог воскресив iз мертвих, чого ми свiдки.
16 I, ради вiри в iм’я Його, iм’я Його змiцнило цього, котрого ви бачите i знаєте, i вiра, яка вiд Hього, дарувала йому це зцiлення перед усiма вами.
17 А втiм, я знаю, браття, що ви, як i князі вашi, зробили це через невiдання.
18 Бог же, як провiстив устами всiх Своїх пророкiв постраждати Христу, так i зробив.
19 Отже, покайтеся i навернiться, щоб очистилися грiхи вашi,
20 щоб настали часи втiхи вiд лиця Господа, i нехай пошле Вiн провiщеного вам Iсуса Христа,
21 Якого небо повинно було прийняти до часiв здiйснення всього, про що говорив Бог устами всiх святих Своїх пророкiв вiд вiку.
22 Мойсей сказав отцям: «Господь Бог ваш дасть вам iз братiв ваших Пророка, як мене; слухайте Його в усьому, що говоритиме вам;
23 і станеться, що всяка душа, яка не послухає Пророка того, винищиться з народу».
24 I всi пророки, вiд Самуїла i пiсля нього, скiльки їх не говорило, також провiстили цi днi.
25 Ви сини пророкiв i завiту, що його заповiдав Бог отцям вашим, кажучи Авраамовi: «I в потомствi твоїм благословляться всi племена земнi».
26 Бог, воскресивши Сина Свого Iсуса, до вас перших послав Його благословити вас, вiдвертаючи кожного вiд злих дiл ваших».