Acts 3— 2004

¹Петро та Iоан о дев’ятiй годинi йшли разом до храму на молитву.

²I був там чоловiк, кривий вiд утроби матерi своєї, якого приносили й клали щодня перед дверима храму, що називалися Красними, просити милостинi в тих, хто входив до храму.

³Вiн, по­бачивши Петра та Iоана, що мали ввiйти до храму, просив у них милостинi.

⁴Петро з Iоаном, пильно вглянувшись у нього, сказали: «Глянь на нас».

⁵I вiн пиль­но дивився на них, сподiваючись що-небудь одержати вiд них.

⁶Але Петро сказав: «Срiбла й золота у ме­не нема; а що маю, те даю тобi: в iм’я Iсуса Христа Hазорея встань i ходи».

⁷I, взявши його за праву руку, пiдвiв; i одразу змiцнiли його ступнi й колiна,

⁸i‚ скочивши, вiн устав i почав ходити, i ввi­йшов iз ними до храму; i ходив та скакав, хвалячи Бога.

⁹I весь народ бачив, що вiн ходить i хвалить Бога;

¹⁰i пiзнали його, що це був той, який сидiв бiля Красних дверей храму ради милостинi; i сповнилися жаху й подиву з того, що сталося з ним.

¹¹Оскiльки зцiлений кривий не вiдходив вiд Петра та Iоана, то весь народ, дивуючись, збiгся до них у притвор, що називається Со­ломоновим.

¹²Побачивши це, Пет­ро сказав народовi: «Мужi iзраїль­ськi! Чого дивуєтесь цьому, або чого на нас так дивитесь; нiби ми своєю силою чи побожнiстю зробили те, що вiн ходить?

¹³Бог Ав­раама та Iсаака i Якова, Бог отцiв наших‚ прославив Сина Свого Iсу­са, Якого ви зрадили та вiд Якого ви вiдреклися перед Пилатом, коли вiн хотiв звiльнити Його.

¹⁴Але ви вiд Святого i Праведного вiдреклись i просили дарувати вам чоловiка-вбивцю,

¹⁵а Hачаль­ника життя вбили. Його Бог воск­ресив iз мертвих, чого ми свiдки.

¹⁶I, ради вiри в iм’я Його, iм’я Його змiцнило цього, котрого ви бачите i знаєте, i вiра, яка вiд Hього, дарувала йому це зцiлення перед усiма вами.

¹⁷А втiм, я знаю, браття, що ви, як i князі вашi, зро­били це через невiдання.

¹⁸Бог же, як провiстив устами всiх Своїх про­рокiв постраждати Христу, так i зробив.

¹⁹Отже, покайтеся i навернiться, щоб очистилися грi­хи вашi,

²⁰щоб настали часи втiхи вiд лиця Господа, i нехай пошле Вiн провiщеного вам Iсуса Христа,

²¹Якого небо повинно було при­йняти до часiв здiйснення всього, про що говорив Бог устами всiх святих Своїх пророкiв вiд вiку.

²²Мойсей сказав отцям: «Гос­подь Бог ваш дасть вам iз братiв ваших Пророка, як мене; слухайте Його в усьому, що говоритиме вам;

²³і станеться, що всяка душа, яка не послухає Пророка того, винищиться з народу».

²⁴I всi пророки, вiд Самуїла i пiсля нього, скiль­ки їх не говорило, також провiстили цi днi.

²⁵Ви сини пророкiв i завiту, що його заповiдав Бог отцям вашим, кажучи Авраамовi: «I в потомствi твоїм благословляться всi племена земнi».

²⁶Бог, воскресивши Сина Свого Iсуса, до вас перших послав Його благословити вас, вiдвертаючи кожного вiд злих дiл ваших».