Acts 25— 2004

¹Фест, прибувши в область, через три днi вирушив iз Ке­сарiї до Єрусалима.

²Тодi первосвященик i знатнiшi з юдеїв прийшли до нього зi скаргою на Павла i переконували його,

³прохаючи, щоб вiн зробив милiсть i викликав його до Єрусалима, маючи задум убити його по дорозi.

⁴Але Фест вiдповiв, що Павло утримується в Кесарiї пiд вартою i що вiн сам скоро вирушить туди.

⁵«Отже, — сказав вiн, — тi з вас, якi можуть, нехай пiдуть зi мною, i якщо за цим чоловiком щось є, нехай звинувачують його».

⁶Пробувши в них не бiльше во­сьми чи десяти днiв, повернувся до Кесарiї i на другий день, сiвши на судищi, звелiв привести Павла.

⁷Коли вiн з’явився, стали довкола юдеї, що прийшли з Єрусалима, зводячи на Павла багато тяжких провин, яких не могли до­вести.

⁸Вiн же на своє виправдання сказав: «Я не зробив нiякого злочину нi проти закону юдейського, нi проти храму, нi проти кесаря».

⁹Фест, бажаючи догодити юдеям, у вiдповiдь сказав Пав­ловi: «Чи хочеш iти в Єрусалим, щоб я там судив тебе за це?»

¹⁰Пав­ло сказав: «Я стою перед судом кесаревим, де i належить менi судимому бути. Юдеїв я нiчим не кривдив, як i ти добре знаєш.

¹¹Якщо я неправий i що-небудь зробив, варте смерти, то не відмовляюся померти; а якщо нiчого того немає, в чому цi звинувачують мене, то нiхто не може видати мене їм. Вимагаю суду кесаревого».

¹²Тодi Фест, поговоривши з радниками, вiдповiв: «Ти вимагав кесаревого суду, до кесаря i пiдеш».

¹³Через декiлька днiв цар Агриппа i Веренiка прибули до Кесарiї поздоровити Феста.

¹⁴І як вони пробули там багато днiв, то Фест розповiв царевi про Павла, кажучи: «Є тут якийсь чоловiк, в’язень, залишений Фелiксом у кайданах,

¹⁵на якого, пiд час мого перебування в Єрусалимi, з’явилися із скаргою первосвященики i старiйшини юдейськi, вимагаючи суду над ним.

¹⁶Я вiдповiв їм, що у римлян немає звичаю видавати на смерть будь-якого чоло­вiка, перше нiж звинувачуваний не матиме перед собою обвинува­чiв i не дiстане право захищатися проти звинувачення.

¹⁷Коли ж вони тут зiйшлися, то, без усякого зволiкання, на другий же день, я сiв на судищi i звелiв привести того чоловiка.

¹⁸Обступивши його, обвинувачi не подали жодного iз звинувачень, якi я припускав;

¹⁹але вони мали з ним деякi супе­речки про богошанування їхнє i про якогось Iсуса померлого, про Якого Павло стверджував, що Вiн живий.

²⁰Вагаючись у вирішенні цього питання, я сказав: чи хоче вiн iти до Єрусалима i там стати перед судом за це?

²¹Та коли Пав­ло зажадав, щоб його залишили на розгляд Августа, то я звелiв тримати його пiд вартою до того часу, поки пошлю його до кесаря».

²²Агриппа ж сказав Фестовi: «Хо­тiв би i я послухати цього чоловi­ка». Той вiдповiв: «Завтра ж почу­єш його».

²³Другого дня, коли Агриппа i Веренiка прийшли з великою пихою i увiйшли у судову палату з ти­сяцькими та найзнатнiшими гро­ма­дянами мiста, за наказом Фес­та був приведений Павло.

²⁴I сказав Фест: «Царю Агриппо i всi при­сут­нi з нами мужi! Ви бачите того, про­ти якого багато юдеїв приступили до мене в Єрусалимi i тут i крича­ли, що йому не належить бiльше жити.

²⁵Але я зрозумiв, що вiн не вчинив нiчого, вартого смер­ти; i як вiн сам вимагав суду в Августа, то я вирiшив послати його до нього.

²⁶Я не маю нiчого певного написати про нього його величності; а тому i привiв його до вас, i зокрема перед тебе, царю Агриппо, щоб пiсля розгляду було менi що написати.

²⁷Бо менi здається нерозважливим посилати в’язня i не визначити звинувачень на нього».