Acts 25
1 Фест, прибувши в область, через три днi вирушив iз Кесарiї до Єрусалима.
2 Тодi первосвященик i знатнiшi з юдеїв прийшли до нього зi скаргою на Павла i переконували його,
3 прохаючи, щоб вiн зробив милiсть i викликав його до Єрусалима, маючи задум убити його по дорозi.
4 Але Фест вiдповiв, що Павло утримується в Кесарiї пiд вартою i що вiн сам скоро вирушить туди.
5 «Отже, — сказав вiн, — тi з вас, якi можуть, нехай пiдуть зi мною, i якщо за цим чоловiком щось є, нехай звинувачують його».
6 Пробувши в них не бiльше восьми чи десяти днiв, повернувся до Кесарiї i на другий день, сiвши на судищi, звелiв привести Павла.
7 Коли вiн з’явився, стали довкола юдеї, що прийшли з Єрусалима, зводячи на Павла багато тяжких провин, яких не могли довести.
8 Вiн же на своє виправдання сказав: «Я не зробив нiякого злочину нi проти закону юдейського, нi проти храму, нi проти кесаря».
9 Фест, бажаючи догодити юдеям, у вiдповiдь сказав Павловi: «Чи хочеш iти в Єрусалим, щоб я там судив тебе за це?»
10 Павло сказав: «Я стою перед судом кесаревим, де i належить менi судимому бути. Юдеїв я нiчим не кривдив, як i ти добре знаєш.
11 Якщо я неправий i що-небудь зробив, варте смерти, то не відмовляюся померти; а якщо нiчого того немає, в чому цi звинувачують мене, то нiхто не може видати мене їм. Вимагаю суду кесаревого».
12 Тодi Фест, поговоривши з радниками, вiдповiв: «Ти вимагав кесаревого суду, до кесаря i пiдеш».
13 Через декiлька днiв цар Агриппа i Веренiка прибули до Кесарiї поздоровити Феста.
14 І як вони пробули там багато днiв, то Фест розповiв царевi про Павла, кажучи: «Є тут якийсь чоловiк, в’язень, залишений Фелiксом у кайданах,
15 на якого, пiд час мого перебування в Єрусалимi, з’явилися із скаргою первосвященики i старiйшини юдейськi, вимагаючи суду над ним.
16 Я вiдповiв їм, що у римлян немає звичаю видавати на смерть будь-якого чоловiка, перше нiж звинувачуваний не матиме перед собою обвинувачiв i не дiстане право захищатися проти звинувачення.
17 Коли ж вони тут зiйшлися, то, без усякого зволiкання, на другий же день, я сiв на судищi i звелiв привести того чоловiка.
18 Обступивши його, обвинувачi не подали жодного iз звинувачень, якi я припускав;
19 але вони мали з ним деякi суперечки про богошанування їхнє i про якогось Iсуса померлого, про Якого Павло стверджував, що Вiн живий.
20 Вагаючись у вирішенні цього питання, я сказав: чи хоче вiн iти до Єрусалима i там стати перед судом за це?
21 Та коли Павло зажадав, щоб його залишили на розгляд Августа, то я звелiв тримати його пiд вартою до того часу, поки пошлю його до кесаря».
22 Агриппа ж сказав Фестовi: «Хотiв би i я послухати цього чоловiка». Той вiдповiв: «Завтра ж почуєш його».
23 Другого дня, коли Агриппа i Веренiка прийшли з великою пихою i увiйшли у судову палату з тисяцькими та найзнатнiшими громадянами мiста, за наказом Феста був приведений Павло.
24 I сказав Фест: «Царю Агриппо i всi присутнi з нами мужi! Ви бачите того, проти якого багато юдеїв приступили до мене в Єрусалимi i тут i кричали, що йому не належить бiльше жити.
25 Але я зрозумiв, що вiн не вчинив нiчого, вартого смерти; i як вiн сам вимагав суду в Августа, то я вирiшив послати його до нього.
26 Я не маю нiчого певного написати про нього його величності; а тому i привiв його до вас, i зокрема перед тебе, царю Агриппо, щоб пiсля розгляду було менi що написати.
27 Бо менi здається нерозважливим посилати в’язня i не визначити звинувачень на нього».