Acts 18— 2004

¹Пiсля цього Павло, залишивши Афiни, прийшов до Коринфа;

²i, знайшовши одного юдея, на iм’я Акила, родом iз Понту, який недавно прийшов з Iталiї, i Прискiллу, жiнку його, — бо Клавдiй звелiв усiм юдеям покинути Рим, — прийшов до них;

³i, за однорiднiстю ремесла, залишився у них i працював; бо їхнiм ремеслом було робити намети.

⁴Кожної суботи вiн говорив у синагозi i переконував юдеїв та еллiнiв.

⁵А коли прийшли з Македонiї Сила i Тимофiй, то Павло, iдучи за велiнням Духа, свiдчив юдеям, що Iсус є Христос.

⁶Але оскільки вони противились i злословили, то вiн, обтрусивши одяг свій, сказав до них: «Кров ваша на головах ваших; я — чистий, вiднинi йду до язичникiв».

⁷I пiшов звiдти, i прийшов до одного на iм’я Юст, який шанував Бога; дiм його був бiля синагоги.

⁸А Крисп, начальник синагоги, увiрував у Господа разом з усiм домом своїм, i багато з коринф’ян, слухаючи, увiрували i охрестилися.

⁹У видiннi вночi Господь сказав Павловi: «Hе бiй­ся, але говори i не замовкай,

¹⁰бо Я з тобою, i нiхто не вчинить тобi зла, тому що в Мене багато є людей у цьому мiстi».

¹¹I вiн залишався там рiк i шiсть мiсяцiв, навчаючи їх слова Божого.

¹²Коли Галлiон був проконсулом в Ахаї‚ юдеї однодушно напали на Павла i привели його на судилище,

¹³говорячи, що вiн навчає людей шанувати Бога не за законом.

¹⁴Коли ж Павло хотiв вiдкрити уста, Галлiон сказав юдеям: «Юдеї! Якби була будь-яка несправедливість або ж злий умисел, тодi б я мав причину вислухати вас,

¹⁵а коли йде суперечка про вчення та про iмена i про закон ваш, то розберiться самi; я не хочу бути суддею в цьому».

¹⁶I прогнав їх вiд судилища.

¹⁷А всi еллiни, схопивши Сосфена, начальника синагоги, били його перед судилищем; Галлiон же анітрохи не турбувався про це.

¹⁸Павло, пробувши ще чимало днiв, попрощався з браттями i вiдплив до Сирiї (i з ним Акила i Прискiлла), обстригши голову в Кенхреях, за обiтницею.

¹⁹Прибув­ши до Ефеса, залишив їх там, а сам пiшов до синагоги i говорив з юдеями.

²⁰Коли ж вони просили його побути у них довше, вiн не згодився,

²¹а попрощався з ними, сказавши: «Менi неодмiнно треба провести в Єрусалимi свято, що наближається; до вас же повернуся знов, якщо це буде угодно Боговi». I вiдплив з Ефеса; Акила i Прискiлла залишилися в Ефесi.

²²Побувавши в Кесарiї, (вiн) прийшов до Єрусалима, привiтав церк­ву i пiшов до Антиохiї.

²³Про­бувши там деякий час, вийшов i проходив по черзi країну Галатiй­ську та Фригiю, утверджуючи всiх учеників.

²⁴Якийсь юдей, на iм’я Аполлос, родом з Олександрiї, чоловiк красномовний та досвiдчений у Писаннях, прийшов до Ефеса.

²⁵Вiн був наставлений на шлях Господній i, пломенiючи духом, говорив та вчив про Господа прав­диво, знаючи тiльки про хрещення Iоанове.

²⁶Вiн почав смiливо го­ворити в синагозi. Почувши його, Акила i Прискiлла прийняли його i досконалiше пояснили йому шлях Господнiй.

²⁷А коли вiн вирішив іти до Ахаї, браття написали ученикам, щоб при­йняли його; i вiн, прибувши туди, багато сприяв благодаттю тим, хто увiрував,

²⁸бо вiн дуже викривав юдеїв привселюдно, доводячи з Писання, що Iсус є Христос.