Acts 11
1 Почули апостоли та браття, якi були в Юдеї, що i язичники прийняли слово Боже.
2 I коли Петро прийшов до Єрусалима, обрiзанi дорiкали йому,
3 кажучи: «Ти ходив до людей необрiзаних i їв з ними».
4 Петро ж почав переказувати їм по порядку, говорячи:
5 «У мiстi Іоппiї я молився, i в жахові бачив видiння: сходив якийсь сосуд, нiби велике полотно, яке чотирма кiнцями спускалося з неба, i опустилось до мене.
6 Я подивився на нього i, розглядаючи, побачив чотириногих земних, звiрiв, плазунiв i птахiв небесних.
7 I почув я голос, який промовляв до мене: «Встань, Петре, заколи та їж».
8 Я ж сказав: «Hi, Господи, нiщо погане або нечисте нiколи не входило в мої уста».
9 I вiдповiв менi вдруге голос з неба: «Що Бог очистив, того ти не вважай нечистим».
10 Це сталося тричi, i знову пiднялося все на небо.
11 I ось у ту саму мить три чоловiки, посланi з Кесарiї до мене, стали перед домом, де я був.
12 Дух сказав менi йти з ними, анiскiльки не вагаючись. Пiшли зi мною й цi шiсть братiв, i ми прийшли в дiм того чоловiка.
13 Вiн розповiв нам, як вiн бачив у своєму домi ангела святого, який став i сказав йому: «Пошли до Іоппiї людей i поклич Симона, званого Петром;
14 вiн скаже тобi слова, якими спасешся ти i весь дiм твiй».
15 Коли ж почав я говорити, зiйшов на них Дух Святий, як i на нас спочатку.
16 Згадав я тодi слово Господа, як Вiн сказав: «Iоан хрестив водою, а ви будете хрещенi Духом Святим».
17 Отже, якщо Бог дав їм такий дар, як i нам, що увiрували в Господа Iсуса Христа, то хто ж я, щоб мiг заборонити Боговi?»
18 Вислухавши це, вони заспокоїлись i прославили Бога, кажучи: «Видно, i язичникам дав Бог покаяння на життя».
19 Тим часом розсiянi через гонiння, що сталося пiсля Стефана, пройшли до Фiнiкiї та Кiпру i Антиохiї, нiкому не проповiдуючи слово, крiм юдеїв.
20 Були ж деякi з них кiпряни i киринейцi, якi, прийшовши до Антиохiї, говорили до еллiнiв, благовiстячи Господа Iсуса.
21 I рука Господня була з ними, i велике число, увiрувавши, навернулося до Господа.
22 Дiйшла чутка про це до церкви Єрусалимської, i доручили Варнавi йти до Антиохiї.
23 Вiн прийшов i, побачивши благодать Божу, зрадiв i умовляв усiх триматися Господа щирим серцем;
24 бо вiн був чоловік добрий i сповнений Духа Святого i вiри. I приєдналося чимало народу до Господа.
25 Потiм Варнава пiшов у Тарс шукати Савла i, знайшовши його, привiв до Антиохiї.
26 Цiлий рiк збиралися вони в церквi i вчили багато народу; i ученики в Антиохiї вперше почали зватися християнами.
27 У тi днi прийшли з Єрусалима до Антиохiї пророки.
28 I один з них, на iм’я Агав, уставши, провiстив Духом, що по всьому свiту буде великий голод, що й сталося за кесаря Клавдiя.
29 Тодi ученики ухвалили, щоб кожний‚ хто що мав‚ послав допомогу браттям, якi живуть у Юдеї,
30 що й зробили, пославши зiбране до пресвiтерiв через Варнаву i Савла.