Acts 11— 2004

¹Почули апостоли та браття, якi були в Юдеї, що i язич­ники прийняли слово Боже.

²I коли Петро прийшов до Єрусалима, обрiзанi дорiкали йому,

³кажучи: «Ти ходив до людей необрi­заних i їв з ними».

⁴Петро ж почав переказувати їм по порядку, говорячи:

⁵«У мiстi Іоппiї я молився, i в жахові бачив видiння: сходив якийсь сосуд, нiби велике полотно, яке чотирма кiнцями спускалося з неба, i опустилось до мене.

⁶Я подивився на нього i, розглядаючи, побачив чотириногих земних, звiрiв, плазунiв i птахiв небесних.

⁷I почув я голос, який промовляв до мене: «Встань, Петре, заколи та їж».

⁸Я ж сказав: «Hi, Господи, нiщо погане або нечисте нiколи не входило в мої уста».

⁹I вiдповiв менi вдруге голос з неба: «Що Бог очистив, того ти не вважай нечистим».

¹⁰Це сталося тричi, i знову пiднялося все на небо.

¹¹I ось у ту саму мить три чоловiки, посланi з Кесарiї до ме­не, стали перед домом, де я був.

¹²Дух сказав менi йти з ними, анi­скiльки не вагаючись. Пiшли зi мною й цi шiсть братiв, i ми при­йшли в дiм того чоловiка.

¹³Вiн розповiв нам, як вiн бачив у своєму домi ангела святого, який став i сказав йому: «Пошли до Іоппiї людей i поклич Симона, званого Петром;

¹⁴вiн скаже тобi слова, яки­ми спасешся ти i весь дiм твiй».

¹⁵Коли ж почав я говорити, зiйшов на них Дух Святий, як i на нас спочатку.

¹⁶Згадав я тодi слово Господа, як Вiн сказав: «Iоан хрестив водою, а ви будете хреще­нi Духом Святим».

¹⁷Отже, якщо Бог дав їм такий дар, як i нам, що увiрували в Господа Iсуса Христа, то хто ж я, щоб мiг заборонити Боговi?»

¹⁸Вислухавши це, во­ни заспокоїлись i прославили Бога, кажучи: «Видно, i язичникам дав Бог покаяння на життя».

¹⁹Тим часом розсiянi через го­нiння, що сталося пiсля Стефана, пройшли до Фiнiкiї та Кiпру i Антиохiї, нiкому не проповiдуючи слово, крiм юдеїв.

²⁰Були ж деякi з них кiпряни i киринейцi, якi, прийшовши до Антиохiї, говорили до еллiнiв, благовiстячи Господа Iсуса.

²¹I рука Господня була з ними, i велике число, увiрував­ши, навернулося до Господа.

²²Дi­йшла чутка про це до церкви Єрусалимської, i доручили Варна­вi йти до Антиохiї.

²³Вiн прийшов i, побачивши благодать Божу, зра­дiв i умовляв усiх триматися Господа щирим серцем;

²⁴бо вiн був чоловік добрий i сповнений Духа Святого i вiри. I приєдналося чимало народу до Господа.

²⁵Потiм Варнава пiшов у Тарс шукати Савла i, знайшовши його, привiв до Антиохiї.

²⁶Цiлий рiк збиралися вони в церквi i вчили багато народу; i ученики в Антиохiї впер­ше почали зватися християнами.

²⁷У тi днi прийшли з Єрусалима до Антиохiї пророки.

²⁸I один з них, на iм’я Агав, уставши, про­вiстив Духом, що по всьому свiту буде великий голод, що й сталося за кесаря Клавдiя.

²⁹Тодi ученики ухвалили, щоб кожний‚ хто що мав‚ послав допомогу браттям, якi живуть у Юдеї,

³⁰що й зробили, пославши зiбране до пресвiтерiв через Варнаву i Савла.