Acts 10
1 У Кесарiї був один чоловiк, на iм’я Корнилiй, сотник з полку, званого Італiйським,
2 побожний i богобоязний, з усiм домом своїм, вiн чинив багато милостинi народовi i завжди молився Боговi.
3 Близько дев’ятої години дня, у видiннi, вiн ясно бачив ангела Божого, який увiйшов до нього i сказав йому: «Корнилiю!»
4 Вiн же глянув на нього i, злякавшись, сказав: «Що, Господи?» Ангел вiдповiв йому: «Молитви твої та милостинi твої згадалися перед Богом.
5 Отже, пошли людей до Іоппiї i поклич Симона, званого Петром.
6 Вiн гостює в одного кожум’яки Симона, дiм якого бiля моря; вiн скаже тобi слова, якими спасешся ти i весь твiй дiм».
7 Коли ангел, який говорив iз Корнилiєм, вiдiйшов, то вiн, покликавши двох iз своїх слуг i побожного воїна з тих, якi були при ньому,
8 i, розповiвши їм усе, послав їх у Іоппiю.
9 Другого дня, коли вони йшли i наближалися до мiста, Петро близько шостої години вийшов на крівлю дому помолитися,
10 і вiдчув вiн голод, i захотiв їсти. Поки ж готували, найшов на нього жах,
11 і бачить розкрите небо i якийсь сосуд, нiби велике полотно, прив’язане за чотири кiнцi, що спускається на землю i сходить до нього;
12 у ньому знаходились усякi земнi чотириногi, i звiрi, i плазуни, i птахи небеснi.
13 I був голос до нього: «Встань, Петре, заколи та їж».
14 Петро ж сказав: «Hi, Господи, я нiколи не їв нiчого поганого або нечистого».
15 Тодi вдруге був голос до нього: «Що Бог очистив, того ти не вважай нечистим».
16 Сталося це тричi; i сосуд знову пiднявся на небо.
17 Коли ж Петро в собi дивувався, що б то означало видiння, яке вiн бачив, — ось посланцi вiд Корнилiя, розпитавши про Симонiв дiм, зупинилися бiля ворiт;
18 i, крикнувши, спитали: «Чи тут гостює Симон, званий Петром?»
19 Тим часом як Петро розмiрковував про видiння, Дух сказав йому: «Ось, три чоловiки шукають тебе;
20 встань, зiйди та йди з ними, нiтрохи не вагаючись; бо Я послав їх».
21 Петро, зiйшовши до людей, присланих до нього Корнилiєм, сказав: «Я — той, кого ви шукаєте; у якiй справi ви прийшли?»
22 Вони ж сказали: «Корнилiй-сотник, муж праведний i богобоязний, про якого добре говорить увесь народ юдейський, одержав повелiння через святого ангела покликати тебе до дому свого i послухати слова твого».
23 Тодi Петро, запросивши їх, пригостив. А наступного дня, уставши, пiшов з ними, i дехто з братiї іоппiйської пiшли з ним.
24 Hаступого дня прийшли вони до Кесарiї. Корнилiй же очікував їх, скликавши своїх родичiв та близьких друзiв.
25 Коли входив Петро, Корнилiй його зустрiв i поклонився, припавши до його нiг.
26 Петро ж пiдвiв його, кажучи: «Встань, я теж людина».
27 I, розмовляючи з ним, увiйшов у дiм i знайшов багатьох, що зiбралися.
28 I сказав їм: «Ви знаєте, що юдеєвi заборонено знатися або зближатися з iноплемiнником; але Бог вiдкрив менi, щоб я жодного чоловiка не вважав негiдним або нечистим.
29 Тому я, коли мене покликали, прийшов, не вагаючись. Отже, питаю: для чого ви покликали мене?»
30 Корнилiй сказав: «Четвертого дня я постився аж до цiєї години i о дев’ятiй годинi молився у своєму домi, i ось став передi мною муж у свiтлiй одежi
31 i каже: «Корнилiю! Почута молитва твоя, i милостинi твої згадалися перед Богом.
32 Отже, пошли в Іоппiю та поклич Симона, званого Петром; вiн гостює в домi кожум’яки Симона, що бiля моря; вiн прийде i скаже тобi».
33 Зразу ж послав я до тебе, i ти добре зробив, що прийшов. Тепер ми всi стоїмо перед Богом, щоб вислухати все, що повелiв тобi Бог».
34 Петро відкрив уста і сказав: «Істинно пізнаю, що Бог не дивиться на особу,
35 але в усякому народі той, хто боїться Його і робить по правді, угодний Йому.
36 Він послав синам Ізраїлевим слово, благовістячи мир через Ісуса Христа; Цей є Господь усіх.
37 Ви знаєте про те, що сталося по всiй Юдеї, починаючи вiд Галилеї, пiсля хрещення, що проповiдував Iоан:
38 як Бог Духом Святим i силою помазав Iсуса з Hазарета, i Вiн ходив, творив добро i зцiляв усiх, поневолених дияволом, тому що Бог був з Hим.
39 I ми свiдки всього, що зробив Вiн на землi юдейськiй i в Єрусалимi, i що врешті Його вбили, повiсивши на деревi.
40 Його Бог воскресив на третiй день, i дав Йому являтися
41 не всьому народовi, а свiдкам, Богом наперед обраним, нам, якi їли й пили з Hим пiсля воскресіння Його з мертвих.
42 I Вiн повелiв нам проповiдувати людям i свiдчити, що Вiн є призначений вiд Бога Суддя живих i мертвих.
43 Про Hього всi пророки свiдчать, що всякий, хто вірує в Hього‚ одержить вiдпущення грiхiв iменем Його».
44 Коли Петро ще продовжував цю промову, Дух Святий зiйшов на всiх, хто слухав слово.
45 I вiруючi з обрiзаних, якi прийшли з Петром, дивувалися, що дар Святого Духа зiйшов i на язичникiв,
46 бо чули, що вони говорять [різними] мовами i величають Бога. Тодi Петро сказав:
47 «Хто може заборонити хреститись водою тим, що, як i ми, одержали Святого Духа?»
48 I звелiв їм хреститися в iм’я Iсуса Христа. Потiм вони просили його пробути в них кiлька днiв.