2 Kings 6— 2004

¹І сказали сини пророків Єлисеєві: ось, місце, де ми живемо при тобі, тісне для нас;

²підемо до Йордану і візьмемо звідти кожен по од­ній колоді і зробимо собі там місце­ для житла. Він сказав: підіть.

³І сказав один: зроби милість, піди і ти з рабами твоїми. І сказав він: піду.

⁴І пі­шов з ними, і прийшли до Йордану і стали рубати дерева.

⁵І коли один валив колоду, сокира його впала у воду. І закричав він і сказав: ох, господарю мій! а вона була позичена!

⁶І сказав чоловік Божий: де вона впала? Він показав йому місце. І відрубав він шматок дерева і кинув туди, і сплила сокира.

⁷І сказав він: візьми собі. Він простягнув руку свою і взяв її.

⁸Цар Сирійський пішов війною на ізраїльтян, і радився зі слугами своїми, говорячи: у такому-то й у такому-то місці я розташую свій стан.

⁹І посилав чоловік Божий до царя Ізраїльського сказати: бережися проходити цим місцем, тому що там сиріяни залягли.

¹⁰І посилав цар Ізраїльський на те місце, про яке говорив йому чоловік Божий і застерігав його; і зберіг себе там не раз і не два.

¹¹І збентежилося серце царя Сирійського з цього приводу, і покликав він рабів своїх і сказав їм: скажіть мені, хто з наших у зносинах з царем Ізраїльським?

¹²І сказав один із слуг його: ніхто, господа­рю мій царю; а Єлисей пророк, який у Ізраїля, переказує цареві Ізраїльському і ті слова, що ти говориш у спальній кімнаті твоїй.

¹³І сказав він: підіть, дізнайтеся, де він; я пошлю і візьму його. І донесли йому і сказали: ось, він у Дофаїмі.

¹⁴І послав туди коней і колісниці і багато війська. І прийшли вночі й оточили місто.

¹⁵Вранці слуга чоловіка Божо­го­ встав і вийшов; і ось, військо нав­коло міста, і коні і колісниці. І сказав йому слуга його: горе нам! господарю мій, що нам робити?

¹⁶І сказав він: не бійся, тому що тих, які з нами, більше, ніж тих, які з ними.

¹⁷І молився Єлисей, і говорив: Господи! відкрий йому очі, щоб він побачив. І відкрив Господь очі слузі, і він побачив, і ось, уся гора наповне­на конями і колісницями вогненними навкруги Єлисея.

¹⁸Коли пішли до нього сиріяни, Єлисей помолився Господу і сказав: уразь їх сліпотою. І Він уразив їх сліпотою за словом Єлисея.

¹⁹І сказав їм Єлисей: це не та дорога і не те місто; йдіть за мною, і я проведу вас до тієї людини,­ яку ви шукаєте. І привів їх у Самарію.

²⁰Коли вони прийшли у Самарію, Єлисей сказав: Господи! відкрий очі їм, щоб вони бачили. І відкрив Господь очі їхні, і побачили, що вони всередині Самарії.

²¹І сказав цар Ізраїльський Єлисеєві, побачивши їх: чи не побити їх, батьку мій?

²²І сказав він: не вбивай. Хіба мечем твоїм і луком твоїм ти полонив їх, щоб убивати їх? Запропонуй їм хліба і води; нехай їдять і п’ють, і підуть до господаря свого.

²³І приготував їм великий обід, і вони їли і пили. І відпустив їх, і пішли до господаря свого. І не ходили більше ті полчища сирійські в землю Ізраїлеву.

²⁴Після того зібрав Венадад, цар Сирійський, усе військо своє і виступив, і обложив Самарію.

²⁵І був великий голод у Самарії, коли вони облягли її, так що осляча голова продавалася за вісімдесят сиклів срібла,­ і четверта частина каба голубиного посліду — по п’ять сиклів срібла.

²⁶Один раз цар Ізраїльський проходив по стіні, і жінка з криком говорила йому: допоможи, господарю мій царю.

²⁷І сказав він: якщо не допоможе тобі Господь, з чого я допоможу тобі? чи з току, а чи з точила?

²⁸І сказав їй цар: що тобі? І сказала вона: ця жінка говорила мені: «віддай свого сина, ми з’їмо його сьогод­ні, а сина мого з’їмо завтра».

²⁹І зва­рили ми мого сина, і з’їли його. І я сказала їй на другий день: «віддай же твого сина, і з’їмо його». Але вона сховала свого сина.

³⁰Цар, вислухав­ши слова жінки, роздер одяг свій: і проходив він по стіні, і народ бачив, що веретище на самому тілі його.

³¹І сказав: нехай те і те зробить мені Бог, і ще більше зробить, якщо залишиться голова Єлисея, сина Сафатового, на ньому сьогодні.

³²Єлисей же сидів у своєму домі, і старці сиділи в нього. І послав [цар] людину від себе. Раніше, ніж прийшов посланий до нього, він сказав старцям: чи бачите, що цей син убивці послав зняти з мене голову? Дивіться, коли прийде посланий, зачиніть двері і притисніть його дверима. А ось і тупіт ніг господаря його за ним!

³³Ще говорив він з ними, і ось посланий приходить до нього, і говорить: ось яка біда від Господа! чого мені надалі чекати від Господа?