2 Kings 5— 2004

¹Неєман, воєначальник царя Си­­рійського, був великою людиною у господаря свого і шанованою, тому що через нього дав Господь перемогу сиріянам; і людина ця була відмінним воїном, але прокаженим.

²Сиріяни одного разу пішли загона­ми і взяли в полон із землі Ізраїльсь­кої маленьку дівчинку, і вона служи­ла дружині Неємановій.

³І сказала вона господині своїй: о, якби господар мій побував у пророка, який у Самарії, то він зняв би з нього проказу його!

⁴І пішов Неєман і передав це господарю своєму, говорячи: так і так говорить дівчинка, що із землі Ізраїльської.

⁵І сказав цар Сирійський [Неєману]: піди, сходи, а я надішлю лист до царя Ізраїльсь­кого. Він пішов і взяв із собою десять талантів срібла і шість тисяч сиклів золота, і десять змін одягу;

⁶і приніс лист цареві Ізраїльському, в якому було сказано: разом з листом цим, ось, я посилаю до тебе Неє­мана, слугу мого, щоб ти зняв з його проказу його.

⁷Цар Ізраїльський, прочитавши лист, роздер одяг свій і сказав: хіба я Бог, щоб умертвляти й оживляти, що він посилає до мене, щоб я зняв з людини проказу її? ось, тепер знайте і дивіться, що він шукає приводу ворогувати проти мене.

⁸Коли почув Єлисей, чоловік Божий, що цар Ізраїльський роздер одяг свій, то послав сказати цареві: для чого ти роздер одяг свій? нехай він прийде до мене, й дізнається, що є пророк в Ізраїлі.

⁹І прибув Неєман на конях своїх і на колісниці своїй, і зупинився біля входу в дім Єлисєїв.

¹⁰І вислав до нього Єлисей слугу сказати: піди, омийся сім разів у Йордані, й оновиться тіло твоє у тебе, і будеш чистий.

¹¹І розгнівав­ся Неєман, і пішов, і сказав: ось, я думав, що він вийде, стане і закличе ім’я Господа Бога свого, і покладе руку свою на те місце і зніме проказу;

¹²хіба Авана і Фарфар, ріки дамаські, не кращі за всі води ізраїльські? хіба я не міг би омитися в них і очиститися? І повернувся і відійшов у гніві.

¹³І підійшли раби його і говорили йому, і сказали: батьку мій, якби що-небудь важливе сказав тобі пророк, то чи не зробив би ти? а тим більше, коли він сказав тобі тільки: «омийся, і будеш чистий».

¹⁴І пішов він і занурився в Йордані сім разів, за словом чоловіка Божого, й оновилося тіло його, як тіло малої дитини, і очистився.

¹⁵І повернувся до чоловіка Божого він і всі, хто супроводжував його, і прийшов, і став перед ним, і сказав: ось, я пізнав, що на всій землі немає­ Бога, як тільки в Ізраїля; отже, прийми дар від раба твого.

¹⁶І сказав він: живий Господь, перед лицем Якого стою! не прийму. І той примушував його взяти, але він не погодився.

¹⁷І сказав Неєман: якщо вже не так, то нехай рабові твоєму дадуть землі, скільки понесуть два мули, тому що не буде надалі раб твій приносити всепалення і жертви­ іншим богам, крім Господа;

¹⁸тільки­ ось у чому нехай простить Господь раба твого: коли піде господар мій у дім Риммона для поклоніння там і обіпрется на руку мою, і поклонюся я в домі Риммона, то, за моє поклоніння в домі Риммона, нехай простить Господь раба твого у випадку цьому.

¹⁹І сказав йому: йди з миром. І він від’їхав від нього на невеликий простір землі.

²⁰І сказав Гиєзій, слуга Єлисея, чо­­ловіка Божого: ось, господар мій відмовився взяти з руки Неємана, цьо­го сиріянина, те, що він приносив. Живий Господь! Побіжу я за ним, і візьму в нього що-небудь.

²¹І погнав­ся Гиєзій за Неєманом. І побачив Неєман того, хто біг за ним, і зійшов з колісниці назустріч йому, і сказав: чи з миром?

²²Він відповів: з миром; господар мій послав мене сказати: «ось, тепер прийшли до мене з гори Єфремової два молодих чолові­ка­ із синів пророчих; дай їм талант срібла­ і дві зміни одягу».

²³І сказав Неєман: візьми, мабуть, два таланти. І про­сив його. І зав’язав він два таланти сріб­ла у два мішки і дві зміни одягу і віддав двом слугам своїм, і понесли перед ним.

²⁴Коли він прийшов до пагорба, то взяв з рук їхніх і сховав удо­ма. І відпустив людей, і вони пішли.

²⁵Коли він прийшов і з’явився до господаря свого, Єлисей сказав йому: звідки, Гиєзію? І сказав він: нікуди не ходив раб твій.

²⁶І сказав він йому: хіба серце моє не супровод­жувало тебе, коли обернувся назуст­річ тобі чоловік той з колісниці своєї?­ чи час брати срібло і брати одяг, або оливкові дерева і виноградники, і дрібну або велику худобу, і рабів або рабинь?

²⁷Нехай же проказа Неєманова пристане до тебе і до потомства твого навік. І вийшов він від нього білий від прокази, як сніг.