1Для мене‚ втiм‚ зайва рiч писати вам про допомогу святим,
2бо я знаю щирiсть вашу i хвалюся вами перед македонянами, що Ахайя приготована ще з минулого року, i ревнiсть ваша заохотила багатьох.
3А братiв послав я для того, щоб похвала моя про вас не виявилася марною в цьому випадку, але щоб ви, як я говорив, були приготованi
4i щоб, коли прийдуть зi мною македоняни i знайдуть вас неготовими, не лишилися ми в соромi, — не кажу «ви», — похвалившись з такою впевненiстю.
5Тому вважав я за потрiбне упросити братiв, щоб вони пiшли наперед до вас i потурбувалися, щоб сповiщене вже благословення ваше було готове як благословення, а не як вимушений дар.
6При цьому скажу: хто сiє скупо, той скупо i пожне, а хто сiє щедро, той щедро i пожне.
7Кожен придiляй з ласки серця, не з гiркотою i не з примусом, бо хто дає доброзичливо, того любить Бог.
8Бог же має силу збагатити вас усякою благодаттю, щоб ви, завжди i в усьому маючи всякий достаток, були багатi на всяке добре дiло.
9Як написано: «Розсипав, роздав убогим, правда його перебуває повiк».
10Той же, Хто дає насiння сiячевi i хлiб на поживу, дасть рясноту посiяному вами i примножить плоди правди вашої,
11так щоб ви були багатi на всяку щедрiсть, яка через нас створює подяку Боговi.
12Бо дiло служiння цього не тiльки доповнює потреби святих, але й викликає в багатьох великi подяки Боговi;
13бо, спостерiгаючи досвiд цього служiння, вони прославляють Бога за покiрнiсть сповiдуваному вами Євангелiю Христовому i за щире спiлкування з ними та з усiма,
14молячись за вас iз прихильнiстю до вас за дуже щедру у вас благодать Божу.
15Дяка Боговi за невимовний дар Його!