2 Chronicles 34— 2004

¹Вісім років було Іосії, коли він став царем, і тридцять один рік царював у Єрусалимі,

²і робив він угодне в очах Господніх, і ходив путями Давида, батька свого, і не ухилявся ні праворуч, ні ліворуч.

³У восьмий рік царювання свого,­ будучи ще отроком, він почав удаватися до Бога Давида, батька свого, а в дванадцятий рік почав очищати Юдею та Єрусалим від висот і посвячених дерев і від різьблених і відлитих ідолів.

⁴І зруйнували перед лицем його жертовники Ваала і статуї, що піднімалися над ними; і посвячені дерева він зрубав, і різьблені і відлиті кумири зламав і розбив на порох, і розсипав на гробах тих, які приносили їм жертви,

⁵і кіст­ки жерців спалив на жертовниках їхніх, і очистив Юдею та Єрусалим,

⁶і в містах Манассії, та Єфрема,­ і Симеона, навіть до коліна Неффалимового, і в спустошених околицях їх

⁷він зруйнував жертовники і посвячені дерева, й ідолів розбив на порох, і всі статуї розтрощив по всій землі Ізраїльській, і повернувся в Єрусалим.

⁸У вісімнадцятий рік царювання свого, після очищення землі і дому Божого, він послав Шафана, сина Ацалії, і Маасею градоначальника, й Іоаха, сина Іоахазового, писаря, відновити дім Господа Бога свого.

⁹І прийшли вони до Хелкії первосвященика, і віддали срібло, принесене в дім Божий, яке левити, що стоять на варті біля порогу, зібрали з рук Манассії й Єфрема і всіх інших ізраїльтян, і від усього Іуди і Веніаміна, і від жителів Єрусалима,

¹⁰і віддали в руки виконавцям робіт, які були приставлені до дому Господнього, щоб вони роздавали його робітникам, які працювали в домі Господньому, на відбудові й оновленні дому.

¹¹І вони роздавали теслям і будівельникам на купівлю тесаних каменів і дерев для зв’язків­ і для покриття будинків, які зруйнували царі юдейські.

¹²Люди ці діяли чесно під час роботи, і для нагляду над ними поставлені були Іахаф і Овадія, левити із синів Мерариних, і Захарія і Мешуллам із синів Каафових, і всі левити, що вмі­ють грати на музичних інструментах.

¹³Вони ж були приставниками над носіями і наглядали за усіма робітниками при кожній роботі; з левитів же були і писарі, і наглядачі, і воротарі.

¹⁴Коли виймали вони срібло; принесене в дім Господній, тоді Хелкія священик знайшов книгу закону Гос­поднього, дану рукою Мойсея.

¹⁵І почав Хелкія, і сказав Шафану писарю: книгу закону знайшов я в домі Господньому. І подав Хелкія ту книгу Шафану.

¹⁶І поніс Шафан книгу до царя, і приніс при цьому цареві звістку: все, що доручено рабам твоїм, вони роблять;

¹⁷і висипа­ли сріб­ло, знайдене в домі Господ­нь­­ому, і передали його в руки приставників і в руки виконавців робіт.

¹⁸І також доніс Шафан писар царю, говорячи: книгу дав мені Хелкія священик. І читав її Шафан перед царем.

¹⁹Коли почув цар слова закону, то роздер одяг свій.

²⁰І дав цар повеління Хелкії й Ахикаму, синові Шафановому, й Авдону, синові Михея, і Шафану писарю, й Асаії, слузі царському, говорячи:

²¹підіть, запитайте Господа про мене і про тих, що залишились у Ізраїля, і про Іуду щодо слів цієї знайденої книги, тому що великий гнів Господа, який запа­лав на нас за те, що не дотримувалися батьки наші слова Господ­нь­о­го, щоб чинити за всім написаним у книзі цій.

²²І пішов Хелкія і ті, які від царя, до Олдани пророчиці, дружини Шаллума, сина Тавкегафа, сина Хасри, хранителя одягу, — а жила вона в другій частині Єрусалима, — і говорили з нею про це.

²³І вона сказала їм: так говорить Гос­подь Бог Ізраїлів: скажіть тому чоловікові, який послав вас до мене:

²⁴так говорить Господь: ось Я наведу лихо на місце це і на жителів його всі прокляття, написані в книзі, яку читали перед лицем царя Юдейського,

²⁵за те, що вони залишили Мене і кадили богам іншим, щоб прогнівляти Мене всіма ділами рук своїх. І гнів Мій запалає над місцем цим і не згасне.

²⁶А царю Юдейському, який послав вас запитати Гос­пода, так скажіть: так говорить Господь Бог Ізраїлів про слова, які ти чув:

²⁷оскільки пом’якшало серце твоє, і ти смирився перед Богом, почувши слова Його про місце це і про жителів його, — і ти смирився переді Мною, і роздер одяг свій, і плакав переді Мною, то і Я почув тебе, говорить Господь.

²⁸Ось Я преставлю тебе до батьків твоїх, і покладений будеш у гробницю твою в мирі, і не побачать очі твої всього того лиха, яке Я наведу на місце це і на жителів його. І принесли цареві відповідь.

²⁹І послав цар, і зібрав усіх старійшин Юдеї та Єрусалима, і пішов цар у дім Господній,

³⁰і з ним усі юдеї і жителі Єрусалима, і священики і левити, і весь народ, від великого до малого; і він прочитав уголос їм усі слова книги завіту, знайденої в домі Господньому.

³¹І став цар на місці своєму, й уклав завіт перед лицем Господа йти за Господом і дотримуватися заповіді Його й одкровення Його, й уставів Його, від усього серця свого і від усієї душі своєї, щоб виконувати слова завіту, написані в книзі цій.

³²І повелів цар підтвердити це всім, хто знаходився в Єрусалимі й у землі Веніаміновій; і стали чинити жителі Єрусалима за завітом Бога, Бога батьків своїх.

³³І викинув Іосія всі мерзоти з усіх земель, які у синів Ізраїлевих, і звелів усім, хто знаходився у землі Ізраїлевій, служити Господу Богу своєму. І в усі дні життя його вони не відступали від Господа Бога батьків своїх.