2 Chronicles 33— 2004

¹Дванадцяти років був Манассія, коли став царем, і п’ятдесят п’ять років царював у Єрусалимі,­

²і чинив він неугодне в очах Господ­ніх, наслідуючи мерзоти народів, яких прогнав Господь від лиця синів Ізраїлевих,

³і знову побудував висоти, які зруйнував Єзекія, батько його, і поставив жертовники Ваалам, і влаштував діброви, і поклонявся всьому воїнству небесному, і служив йому,

⁴і спорудив жертовники в домі Господньому, про який сказав Господь: в Єрусалимі буде ім’я Моє вічно;

⁵і спорудив жертовники всьому воїнству небесному на обох дворах дому Господнього.

⁶Він же проводив синів своїх через вогонь у долині сина Енномового, і во­рожив, і чаклував, і запровадив викликателів мерців і чародіїв; багато робив він неугодного в очах Господа, щоб прогнівати Його.

⁷І поставив різьбленого ідола, якого зробив, у домі Божому, про який говорив Бог Давиду і Соломону, синові його: у домі цьому і в Єрусалимі, який Я обрав з усіх колін Ізраїлевих, Я покладу ім’я Моє повік;

⁸і не дам надалі виступити нозі Ізраїля із землі цієї, яку Я затвердив за батьками їх, якщо тільки вони будуть намагатися виконувати все, що Я заповів їм, за всім законом і уставами і повеліннями, даними рукою Мойсея.

⁹Але Манассія довів Юдею і жителів Єрусалима до того, що вони чинили гірше за ті народи, які знищив Господь від лиця синів Ізраїлевих.

¹⁰І говорив Господь до Манассії і до народу його, але вони не слухали.

¹¹І привів Господь на них воєначальників царя Ассирійського, і закували вони Манассію в кайдани й зв’язали його ланцюгами, і відвели його у Вавилон.

¹²І в тісноті своїй­ він став благати лице Господа Бога свого і глибоко смирився перед Богом батьків своїх.

¹³І помолився Йому, і Бог прихилився до нього і почув моління його, і повернув його в Єрусалим у царство його. І пізнав Манассія, що Господь є Бог.

¹⁴І після того побудував зовнішню стіну міста Давидового, на західній стороні Геона, по долині і до входу в Рибні ворота, і провів її навколо Офела і високо підняв її. І поставив воєначальників по всіх укріплених містах в Юдеї,

¹⁵і скинув чужоземних богів та ідола з дому Господнього, і всі капища, які спорудив на горі дому Господнього в Єрусалимі, і викинув їх за місто.

¹⁶І відновив жертовник Господній і приніс на ньому жертви мирні й хвалебні, і сказав юдеям, щоб вони служили Господу Богу Ізраїлевому.

¹⁷Але народ ще приносив жертви на висотах, хоч і Господу Богу своєму.

¹⁸Інші діла Манассії, і молитва його до Бога свого, і слова прозорливців, які говорили до нього ім’ям Господа Бога Ізраїлевого, знаходяться в записах царів ізраїлевих.

¹⁹І молитва його, і те, що Бог прихилився до нього, і всі гріхи його і беззаконня його, і місця, на яких він побудував висоти і поставив зображення Астарти й ідолів, раніше ніж смирився, описані в записах Хозая.

²⁰І спочив Манассія з батьками свої­ми, і поховали його в домі його. І став царем Амон, син його, замість нього.­

²¹Двадцяти двох років був Амон, коли став царем, і два роки царював у Єрусалимі.

²²І чинив неугодне в очах Господніх так, як робив Манассія, батько його; і всім ідолам, яких зробив Манассія, батько його, приносив Амон жертви і служив їм.

²³І не смирився перед лицем Господ­нім, як смирився Манассія, батько його; навпаки, Амон примножив свої гріхи.

²⁴І склали проти нього змову слуги його, й умертвили його в домі його.

²⁵Але народ землі перебив усіх, хто був у змові проти царя Амона, і поставив народ царем землі Іосію, сина його, замість нього.