1 Kings 12— 2004

¹І пішов Ровоам у Сихем, бо в Сихем прийшли всі ізраїльтяни, щоб поставити його царем.

²І по­чув про те Ієровоам, син Наватів, коли перебував ще в Єгипті, куди втік від царя Соломона, і повернувся Ієровоам з Єгипту;

³і послали за ним і покликали його. Тоді Ієровоам і все зібрання ізраїльтян прийшли і говорили [цареві] Ровоаму і сказали:

⁴батько твій наклав на нас тяжке ярмо, ти ж полегши нам жорс­току роботу батька твого і тяжке ярмо, яке він наклав на нас, і тоді ми будемо служити тобі.

⁵І сказав він їм: підіть і через три дні знову прийдіть до мене. І пішов народ.

⁶Цар Ровоам радився зі старцями, які стояли перед Соломоном, батьком його, за життя його, і говорив: як порадите ви мені відповісти цьому народу?

⁷Вони говорили йому і сказали: якщо ти в цей день будеш слугою народу цього і будеш слугувати йому, і задовольниш їх і будеш говорити з ними ласкаво, то вони будуть твоїми рабами на всі дні.

⁸Але він зневажив пораду старців, що вони радили йому, і радився з молодими людьми, які виросли разом з ним і які стояли перед ним,

⁹і сказав їм: що ви порадите мені відповісти народу цьому, який говорив мені і сказав: «полегши ярмо, яке наклав на нас батько твій»?

¹⁰І говорили йому молоді люди, які вирос­ли разом з ним, і сказали: так скажи народу цьому, який говорив тобі і сказав: «батько твій наклав на нас тяжке ярмо, ти ж полегши нам»; так скажи їм: «мій мізинець товщий за стегна батька мого;

¹¹отже, якщо бать­­ко мій обтяжував вас тяжким яр­мом, то я збільшу ярмо ваше; батько мій карав вас бичами, а я буду карати вас скорпіонами».

¹²Ієровоам­ і весь народ прийшли до Ровоама на третій день, як наказав цар, сказавши: прийдіть до мене на третій день.

¹³І відповідав цар народу суворо і зневажив пораду старців, що вони радили йому;

¹⁴і говорив він за порадою молодих людей і сказав: батько мій наклав на вас тяжке ярмо, а я збільшу ярмо ваше; батько мій карав вас бичами, а я буду карати вас скорпіонами.

¹⁵І не послухав цар народу, бо так суджено було Господом, щоб сповнилося слово Його, яке прорік Господь через Ахию силомлянина Ієровоаму, синові Наватовому.

¹⁶І побачили всі ізраїльтяни, що цар не послухав їх. І відповів народ цареві і сказав: яка нам частина в Давиді? немає нам частки в сині Ієссеєвому; по наметах своїх, Ізраїль! тепер знай свій дім, Давиде! І ро­зійшовся Ізраїль по наметах своїх.

¹⁷Тільки над синами Ізраїлевими, які жили в містах Іудиних, царював­ Ровоам.

¹⁸І послав цар Ровоам Адонирама, начальника над податками; але всі ізраїльтяни закидали його камінням, і він помер; цар же Ровоам поспішно зійшов на колісни­цю, щоб утекти в Єрусалим.

¹⁹І відокремився Ізраїль від дому Давидового до цього дня.

²⁰Коли почули всі ізраїльтяни, що Ієровоам повернувся [з Єгипту], то послали і прикликали його на зібрання, і поставили його царем над усіма ізраїльтянами. За домом Давидовим не залишилося нікого, крім коліна Іудиного [і Веніамінового].

²¹Ровоам, прибувши в Єрусалим, зібрав з усього дому Іуди­ного і з коліна Веніамінового сто вісімдесят тисяч добірних воїнів, щоб воювати з домом Ізраїлевим для того, щоб повернути царство Ровоаму, синові Соломона.

²²І було слово Боже до Самея, чоловіка Божого, і сказано:

²³скажи Ровоаму, синові Соломона, цареві Юдейському, і всьому дому Іуди­ному і Веніаміновому й іншому народу:

²⁴так говорить Господь: не ходіть і не починайте війни з братами вашими, синами Ізраїлевими; поверніться кожен у дім свій, бо від Мене це було. І послухалися вони слова Господнього і пішли назад за словом Господа.

²⁵І оббудував Ієровоам Сихем на го­­рі Єфремовій й оселився в ньому;­ звідти пішов і побудував Пенуїл.

²⁶І го­­­ворив Ієровоам у серці своєму: царство може знову перейти до дому Давидового;

²⁷якщо народ цей буде ходити в Єрусалим для жертвоприношення в домі Господньому, то серце народу цього навернеться до господаря свого, до Ровоама, царя Юдейського, і уб’ють вони мене і повернуться до Ровоама, царя Юдейського.

²⁸І порадившись, цар зробив двох золотих тельців і сказав [народу]: не потрібно вам ходити в Єрусалим; ось боги твої, Ізраїль, які вивели­ тебе з землі Єгипетської.

²⁹І поставив одного у Вефилі, а іншого в Дані.

³⁰І привело це до гріха, бо народ став ходити до одного з них, навіть у Дан, [і залишили храм Господній].

³¹І побудував він капище на висоті і поставив з народу священиків, які не були із синів Левіїних.

³²І встановив Ієровоам свято у восьмий місяць, у п’ятнадцятий день місяця, подібне до того свята, яке було в Юдеї, і приносив жертви на жертовнику; те саме зробив він у Вефилі, щоб приносити жертву тельцям, яких зробив. І поставив у Вефилі священиків висот, які спорудив,

³³і приніс жертви на жертовнику, який він зробив у Вефилі, у п’ятнадцятий день восьмого місяця, місяця, який він довільно призначив; і встановив свято для синів Ізраїлевих, і підійшов до жертовника, щоб зробити куріння.