1І полюбив цар Соломон багато чужоземних жінок, крім дочки фараонової, моавитянок, аммонитянок, ідумеянок, сидонянок, хеттеянок,
2з тих народів, про які Господь сказав синам Ізраїлевим: «не входьте до них, і вони нехай не входять до вас, щоб вони не схилили серця вашого до своїх богів»; до них приліпився Соломон любов’ю.
3І було в нього сімсот дружин і триста наложниць; і розбестили дружини його серце його.
4В часи старости Соломона дружини його схилили серце його до інших богів, і серце його не було цілком віддане Господу Богу своєму, як серце Давида, батька його.
5І став Соломон служити Астарті, божеству сидонському, і Милхому, мерзоті аммонитській.
6І робив Соломон неугодне перед очима Господа і не цілком ішов за Господом, як Давид, батько його.
7Тоді побудував Соломон капище Хамосу, мерзоті моавитській, на горі, що перед Єрусалимом, і Молохові, мерзоті аммонитській.
8Так зробив він для всіх своїх чужоземних дружин, які кадили і приносили жертви своїм богам.
9І розгнівався Господь на Соломона за те, що він відхилив серце своє від Господа Бога Ізраїлевого, Який двічі являвся йому,
10і заповів йому, щоб він не тримався інших богів; але він не виконав того, що заповів йому Господь [Бог].
11І сказав Господь Соломону: за те, що так у тебе робиться, і ти не зберіг завіту Мого й уставів Моїх, які Я заповів тобі, Я відторгну від тебе царство і віддам його рабові твоєму;
12але в дні твої Я не зроблю цього заради Давида, батька твого; від руки сина твого відніму його;
13і не все царство відніму; одне коліно дам синові твоєму заради Давида, раба Мого, і заради Єрусалима, який Я обрав.
14І підняв Господь супротивника на Соломона, Адера ідумеянина, з царського Ідумейського роду.
15Коли Давид був у Ідумеї, і воєначальник Іоав прийшов для поховання убитих і побив усю чоловічу стать в Ідумеї, —
16бо шість місяців прожили там Іоав і всі ізраїльтяни, доки не знищили всю чоловічу стать в Ідумеї, —
17тоді цей Адер утік у Єгипет і з ним кілька ідумеян, що служили при батькові його; Адер був тоді малою дитиною.
18Вирушивши з Мадиама, вони прийшли у Фаран і взяли з собою людей з Фарана і прийшли в Єгипет до фараона, царя Єгипетського. [Адер увійшов до фараона, і] він дав йому дім, і призначив йому утримання, і дав йому землю.
19Адер здобув у фараона велику милість, так що він дав йому за дружину сестру своєї дружини, сестру цариці Тахпенеси.
20І народила йому сестра Тахпенеси сина Генувата. Тахпенеса виховувала його в домі фараоновім; і жив Генуват у домі фараона разом із синами фараоновими.
21Коли Адер почув, що Давид спочив з батьками своїми і що воєначальник Іоав помер, то сказав фараонові: відпусти мене, я піду у свою землю.
22І сказав йому фараон: хіба ти маєш потребу в чомусь у мене, що хочеш іти у свою землю? Він відповів: ні, але відпусти мене. [І повернувся Адер у землю свою.]
23І підняв Бог проти Соломона ще супротивника, Разона, сина Елиади, який утік від господаря свого Адраазара, царя Сувського,
24і, зібравши біля себе людей, зробився начальником зграї, після того, як Давид розбив Адраазара; і пішли вони в Дамаск, і оселилися там, і володарювали в Дамаску.
25І був він супротивником Ізраїлю в усі дні Соломона. Крім зла, заподіяного Адером, він завжди шкодив Ізраїлю і став царем Сирії.
26І Ієровоам, син Наватів, єфремлянин з Цареди, — ім’я матері його вдови: Церуа, — раб Соломонів, підняв руку на царя.
27І ось обставина, за якої він підняв руку на царя: Соломон будував Милло, лагодив пошкодження в місті Давида, батька свого.
28Ієровоам був чоловіком мужнім. Соломон, помітивши, що цей молодий чоловік вміє робити справу, поставив його наглядачем над оброчними з дому Йосифового.
29У той час трапилося Ієровоаму вийти з Єрусалима; і зустрів його на дорозі пророк Ахия силомлянин, і на ньому був новий одяг. На полі їх було тільки двоє.
30І взяв Ахия новий одяг, який був на ньому, і роздер його на дванадцять частин,
31і сказав Ієровоаму: візьми собі десять частин, тому що так говорить Господь Бог Ізраїлів: ось, Я відторгаю царство з руки Соломонової і даю тобі десять колін,
32а одне коліно залишиться за ним заради раба Мого Давида і заради міста Єрусалима, яке Я обрав з усіх колін Ізраїлевих.
33Це за те, що вони залишили Мене і стали поклонятися Астарті, божеству сидонському, і Хамосу, богу моавитському, і Милхому, богу аммонитському, і не пішли путями Моїми, щоб робити угодне перед очима Моїми і дотримуватися уставів Моїх і заповідей Моїх, подібно до Давида, батька його.
34Я не беру всього царства з руки його, але Я залишаю його владикою на всі дні життя його заради Давида, раба Мого, якого Я обрав, який дотримувався заповідей Моїх і уставів Моїх;
35але візьму царство з руки сина його і дам тобі з нього десять колін;
36а синові його дам одне коліно, щоб залишався світильник Давида, раба Мого, в усі дні перед лицем Моїм, у місті Єрусалимі, яке Я обрав Собі для перебування там імені Мого.
37Тебе Я обираю, і ти будеш володарювати над усім, чого побажає душа твоя, і будеш царем над Ізраїлем;
38і якщо будеш дотримуватися всього, що Я заповідаю тобі, і будеш ходити путями Моїми і робити угодне перед очима Моїми, дотримуючись уставів Моїх і заповідей Моїх, як робив раб Мій Давид, то Я буду з тобою й зроблю твій дім міцним, як Я зробив Давиду, і віддам тобі Ізраїля;
39і смирю Я рід Давидів за це, але не на всі дні.
40Соломон же хотів умертвити Ієровоама; але Ієровоам встав і втік у Єгипет до Сусакима, царя Єгипетського, і жив у Єгипті до смерті Соломонової.
41Інші події Соломонові й усе, що він робив, і мудрість його описані в книзі діл Соломонових.
42Царював Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок років.
43І спочив Соломон з батьками своїми і похований був у місті Давида, батька свого, і став царем замість нього син його Ровоам.