Psalms 57
1 Для диригента. На мелодію: «Не знищуй». Міктам Давида від того часу, як він утік від Саула в печеру.
2 Помилуй, Боже, милосердний будь, бо прихисток душа в Тобі шукає. Шукає, під яке б крило сховатись, пересидіти скрути час.
3 До Бога я Всевишнього звертаюсь, молюся Богу, що опікується мною.
4 Пошле з небес Він допомогу, мене врятує, ворога скарає. Пошле мені Господь любов і праведність неложну.
5 О моя душе, мушу я лежати серед левів, цих ненажер-людей, що мають зуби, наче списи й стріли, а язики — нагострені мечі.
6 О Боже, Свою славу піднеси над небесами і над землею усією!
7 Хотіли вороги мене спіймати, сплели тенета мені ноги заплести, нарили ями, та самі ж туди й упали.
8 Готовий я усе знести, зміцнилось серце, співатиму Тобі й складатиму пісні.
9 Прокинься, моя душе, прокиньтесь, арфи й ліри, світанок привітаємо разом.
10 Володарю! Тебе прославлю я серед народів, співатиму про Тебе всьому світу!
11 Бо праведна любов Твоя сягає вище неба, а вірність лине у захмарний світ.
12 О Боже, Свою славу піднеси над небесами і над землею усією!