Psalms 55
1 Для диригента. На струнних інструментах. Маскіль Давида.
2 Послухай, Боже, цю мою молитву, не повернись спиною до благань про милосердя.
3 Прислухайся до мене й відгукнись, коли повідаю я про свої печалі.
4 Мене страшенно налякало, що вороги мої казали, а той злостивець просто ґвалт здійняв. Вину на мене вороги звалили, і допікали в гніві й шельмували.
5 Несамовито б’ється моє серце, смертельний переляк все тіло охопив.
6 Тремчу від жаху й думаю собі:
7 «Коли б я мав ті крила голубині, полинув би туди, де спокій.
8 В пустелю полетів би я далеко».
9 Помчався б я туди, де жде притулок, від бурі неприємностей утік.
10 Володарю, зруйнуй всі їхні плани, зв’яжи їм язики,
11 бо безперестану днями і вночі по містах насильство бачу я і чвари.
12 На вулицях міських панує кривда, багато лжі й брехні серед людей.
13 Якщо мене образить ворог, я знесу, якщо злостивець нападе, сховатись можу.
14 Але ж то ти, мій друже, побратиме, мій приятелю, йдеш на мене!
15 Ми так, бувало, любо розмовляли, ходили разом з людом в Божий храм.
16 Нехай зненацька смерть тих ворогів підкосить, розверзнеться земля й живцем їх проковтне, бо плодять тільки зло в своєму домі.
17 Але до Бога я звернусь по допомогу, Господь мене спасе.
18 Невпинно молюся я вранці, вдень і вночі, і Він прислухається до голосу мого.
19 Багато битв довелось мені пройти, та Бог незмінно рятував мене, і повертав невраженою душу мою.
20 Почує Бог мене. Довічний цар, Який престол повік займає, їх покарає. Вони ж бо не міняються, ніколи Бога не боялись і не шанували.
21 Порушивши Угоду, в бій пішли на тих людей, з якими мир уклали.
22 Гладенько стелять у промовах пишних, про мир розводяться й виношують війну. Слова у них масні, мов та олія, та ріжуть ще гостріш, ніж ріже меч.
23 Тягар турбот усіх полиш на Бога, опікою тебе Він огорне, образить праведника не дозволить він.
24 А щодо Тебе, Боже, звалиш усіх насильників і брехунів в глибоку смертну яму. Їм не дожить і половини літ своїх! А щодо мене, я цілком ввіряюся Тобі.