Psalms 51
1 Для диригента. Псалом Давида про той час,
2 коли пророк Натан прийшов до нього після того, як Давид з Батшебою згрішив.
3 О Боже, яви Твою вірну любов, змилосердься, проникнися до мене співчуттям, і змий усі мої провини.
4 Зітри провини всі мої численні, очисть мене від всіх моїх гріхів.
5 Я визнаю свою провину беззаконня, я невгамовно думаю про ті гріхи.
6 Згрішив я супроти Тебе, лишень Тебе! Вчинив я те, що зле в Твоїх очах, щоб показати, що правий Твій присуд і чесним є Твій суд.
7 Я народився грішним, в гріху зачатий матір’ю моєю.
8 Ти хочеш, щоби вірність оселилась у моєму серці, вклади ж бо в мене Твою мудрість.
9 Зніми мій гріх, скропи мене іссопом, очисть мене, щоб забілів, мов перший сніг.
10 Дай знов почути пісні радості та щастя, кісткам, потрощеним Тобою, звеселитись знов.
11 Забудь гріхи мої і змий усі мої провини.
12 Всели у мене чисте серце, Боже, зроби мій дух бадьорим і міцним.
13 Не відштовхни мене від себе, не відкинь, не відбирай Твого Святого Духа!
14 Поверни мені радість, що мав у порятунку я Твоєму, даруй також бажання служити Тобі знов.
15 Заблудлих я навчу, як жити, тоді повернуться до Тебе всі, хто був грішив.
16 Я заслужив на смерть, але врятуй мене від кари. Мій Боже, Ти — єдиний порятунок мій. Помилуй, добрим будь, тоді почну співатиму про милосердя і праведність всіх дій Твоїх.
17 О мій Володарю! Відкриються мої вуста, Тебе вславляючи, полине пісня.
18 Бо жертви нетакі Тобі потрібні, інакше б я приносив їх.
19 Всеспалення пожертв не так вже й потребуєш, насправді мила Тобі жертва — каяття наше. Ти не відринеш упокорене, смиренне серце!
20 Благослови Своєю ласкою Сіон, зведи, як і раніш, Єрусалима стіни.
21 Дари пожертв тоді Ти сповна приймеш, і люди приведуть до вівтаря Твого биків.