Psalms 50
1 Псалом Асафа. Господь, Великий Бог заговорив, озвавсь до всіх народів з заходу до сходу.
2 З Сіону Бог засяяв, засяяв Він із міста незрівнянної краси.
3 Наш Бог іде, але нетихо, вогонь пожадливий поперед нього мчить, навкруг кидаючи завісу димну.
4 У свідки зве він небеса високі й землю, коли збирається народ судить.
5 «Покличте вірних послідовників, хто зв’язаний Угодою зі Мною, жертвопринесеннями скріплена вона».
6 Тож небо свідок: Бог наш — чесний. Він — наш суддя.
7 Народе мій, Ізраїлю! Послухай, що мовлю Я, що свідчу: «Я твій Бог!»
8 Не дорікатиму, картати я не буду за те, що пожертв і офір замало, ви їх приносите щодня.
9 Не заберу бичка зі стайні, ані ягня з кошари!
10 Та ж маю одомашнених і диких звірів, які пасуться в незчисленних горах.
11 Я знаю і гірського птаха і звірятко польове — усе, що повзає по землі й літає в небі.
12 Якби я зголоднів, не став би Я просити їсти, бо Всесвіту господар Я, все тут моє!
13 Хіба телятину Я споживаю, чи випиваю кров козла? Ні!
14 Я прагну, щоб приносили ви жертви дяки, розподіляючи їх між собою. Не відступіться від обіцяного Богу Всевишньому.
15 Позвіть Мене, коли обступлять лихоліття, і возвеличте, вже коли врятую.
16 Але до нечестивця мовить Бог: «Чому повторюєте правила Мої, і теревените про Заповіт Мій повсякчас,
17 якщо ненавидите, коли вас навчають, і до серця не берете слово мовлене Моє?
18 Як бачиш злодія, дружком йому стаєш, з розпусниками знайдеш спільну мову.
19 Хитруєш, плетеш тенета замислів лихих, щоб вразити людей, принести горе їм.
20 Ти брата рідного засуджуєш, на сина матері своєї зводиш наклеп, підступно, в спину їм наносиш ти удар.
21 Ти все оце чинив, а Я мовчав, то й уявив собі, що ми з тобою схожі. Тепер же я згадаю всі твої провини і покараю за гріхи тебе.
22 Усі, хто відійшли, забули геть про Бога, подумайте над всім, що Я сказав, поки не розтерзав Я вас. Тоді вже вас ніхто не порятує.
23 Той, хто приносить жертви дяки, той може шанувати Мене. Хто ж Моє вчення втілює в життя, тому явлю Я Свою силу рятувати».