1Для диригента. Пісня слуги Господнього, Давида.
2Безбожник робить зле, коли говорить сам собі: «Я Бога не шаную, не боюсь».
3Той чоловік обманює себе, провин не бачить і прощення не шукає.
4Слова його — то лжа й омана, і в них — ні мудрості, ні доброти.
5Він мріє про лихе, збираючись до сну, прокинувшись, іде шляхом тим, де нема добра, не гребує лукавим.
6О Господи, небес сягає праведність Твоя, Твоя любов — до хмар.
7Твоя доброта, що найвища гора, Твоя справедливість — найглибша безодня морська. Піклується Господь і про людей, і тварин.
8Милішого за Твою ласку не знайти нікого, Боже. Людей і Ангелів Ти під крилом Своїм рятуєш.
9Вони харчуються з багатства Твого дому, і напуваються з ріки добра Твого.
10Мов джерелом життя, струмуєш Ти, в твоєму світлі наше просвітління.
11Яви Свою милість усім, хто іде за Тобою, і доброту Твою усім, хто щиро вірить в Тебе.
12Не дай пихатому мене топтати, руці безбожника не дай мене штовхнуть.
13Нехай же висічуть на домовині їхній: «Поглянь, там, де зловмисники упали, там їм, безсилим, вже лежати й не підвестись».