1Псалом Давида. Повстань на того, хто повстав на мене, збори їх, тих що борються зі мною.
2Візьми щити, великий і малий, прийди мені на допомогу.
3Спрямуй сокиру й спис нападникам навстріч; скажи мені: «Я — твій рятівник».
4А ті, що хочуть відібрати моє життя, нехай розбиті будуть і ганьбою вкриті. Нехай відступиться і кинеться тікати, хто замишляє лихо проти мене.
5Половою хай Ангел Божий їх розвіє.
6Слизька і темна хай лежить дорога втечі перед ними, як гнатиме їх Ангел Божий.
7Бо без причин наготували вони на мене пастки потайні.
8Щоб їм страждати від лих нежданих, щоб їм потрапить в пастки ті самим!
9І втішиться у Господі душа моя, щасливий буду я з Його звитяги.
10Тоді усе моє єство промовить: «Немає Бога іншого, як Ти, Хто всіх слабких людей рятує від тих, Хто дужчий, ніж вони, від злодіїв — нужденних бідаків».
11Лихі людці на мене повстають і звинуватять в тім, про що не знаю.
12Злом платять за моє добро, спустошують душу мою.
13Коли вони хворіли, я сумував, постився. Та що ж взамін отримав я?
14Своїх сусідів я вважав братами. Оплакував я їх, мов матір син оплакує, схилившись в чорних шатах.
15Але ж коли я помилявся, то нападники зухвало збиткувалися із мене, мене оточували навіть ті, хто мене не знав.
16І зуби шкірили, й зубами скреготали, і збиткувалися із мене.
17Допоки, Господи, дивитимешся Ти? Врятуй мене від їхніх зазіхань, врятуй життя моє від левів.
18Й подякую Тобі у храмі на велелюднім зібранні!
19Не дай позловтішатись ворогам, не дай зухвалим ненависникам плести підступні наміри свої.
20Про мир вони говорять, а самі злі задуми плетуть проти народу.
21Плітки про мене розпускають, пащекують: «Ага, ми бачили, що він зробив!»
22Але ж Ти, Господи, усе те бачив! Тож не мовчи! Володарю, не будь далеко так від мене!
23О Боже мій, прокинься, пробудися, на захист стань, Володарю, мій Боже, розсуди.
24Суди мене за справедливістю Твоєю, о Господи, мій Боже, щоб з мене насміятись не могли вони!
25Не дозволяй казати їм: «Ага, ми маєм те, чого хотіли!» Не дозволяй казати їм: «Ми знищили його!»
26Хай же приниження й ганьби зазнають всі ті, хто знищити мене хотів. Нехай впадуть ганьба й немилість, на тих, хто прагнув наді мною бути.
27А ті, хто виправдати мене хотіли, нехай у щасті звеселяться і хай завжди повторюють вони: «Яким величним є Господь! Він втішений, коли живуть у мирі Його слуги!»
28І я щодня невтомно буду хвалити доброту Твою!