Job 32
1 Отже, троє чоловіків перестали докоряти Йову, оскільки він був переконаний у своїй невинності.
2 Однак Елігу, син Баракела бузитського з роду Арамового дуже розгнівався. Він дуже розлютився на Йова, бо той заявив, ніби він невинніший за Бога.
5 Побачивши, що ті троє не дістали відповіді, Елігу зшаленів.
6 Ось що Елігу, син Баракела бузитського сказав: «Я молодший літами, а ви вже постаріли. Тому я й сумнівався і боявся свою точку зору розкривати.
7 Себе я переконував: „Нехай говорить досвід, хай зрілість мудрості мене навчить”.
8 Проте в людині Божий Дух живе, і Всемогутнього дихання розум їй вселяє.
9 Не тільки сивочолі мудрість мають, не тільки старші сповідають справедливість.
10 Тому й сказав я: „Слухайте мене. Я теж розкрию свою точку зору”.
11 Чекав і справді я, поки ви говорили, і слухав, в чому дружно переконували ви його. Тоді як ви потрібні докази шукали,
12 уважно я над вашими словами міркував. І що ж, ніхто із вас не відповів достойно Йову, ніхто не доказав його неправоти.
13 Не варто вам казати: „Знайшли ми мудрість”. Хай Бог йому пояснить, а не чоловік.
14 Бо Йов не дав мені пояснень жодних, і я йому відповідати не буду вашими словами.
15 Вони замовкли, бо не знають, де слова їм брати, більше нічого додати.
16 А я чекав, поки вони замовкнуть, вони мовчать, і слів немає на устах.
17 Тепер моя настала черга, я висловлюся теж, що думаю про це.
18 Мені багато є про що сказати, всередині нуртує дух і просить не мовчати.
19 Живіт мій, мов невідкоркований бурдюк вина, яке його прорвати ладне, молоде.
20 Дозвольте, я скажу, щоб висловився дух, я розтулю вуста, щоб відповісти вам.
21 Чи висловити власну безсторонність. Я лестити нікому не збираюсь,
22 бо як це робиться, не звіку знаю я, бо мій Творець мене інакше прибере».