1Прокинься, збудися, Сіоне, вдягнися у силу свою. Вберися у шати прекрасні, Єрусалиме, місто святе. Нечисті чужинці більше не ввійдуть у брами твої.
2Зведись на ноги, пил останній обтруси, Єрусалиме полонений. Ослабне зашморг на шиї своїй, полонена дочко Сіону.
3Господь говорить: «Тебе віддали задарма, і звільнять тебе без срібла».
4Ось що Господь, мій Володар каже: «Колись Мій народ пішов у Єгипет, щоб жити там чужинцем. Та потім Ассирія пограбувала Мій народ».
5«А що Я бачу тепер? — Говорить Господь. — Мій народ забрали задарма. Ті, хто править ним, збиткуються з нього. Цілий день богохулять, зневажаючи Моє ім’я.
6Тому Моє ймення знатиме Мій народ. Через це у належний час вони знатимуть, що це Я кажу: „Ось Я” ».
7Яке то диво, чекати появи жаданого посланця на горі, що несе їм добру новину, що спасіння проголосить. Він Сіону повідомить: «Ваш Бог — то Цар!»
8Послухайте! Сторожа ваша галас підняла, хай вибухає дружна пісня щастя. Вони на власні очі бачать, що на Сіон вертається Господь.
9Руїни Єрусалима! Веселу пісню нашу підхопіть! Тому що дав Господь утіху Своїм людям, Він визволив Єрусалим.
10Перед очима всіх народів, привселюдно Господь святу силу проявив. Тепер в усіх кінцях землі побачать всі спасіння, що наш Бог несе.
11Ідіть, ідіть, залиште Вавилон, нечистого нічого не чіпайте. Виходьте звідти, очищайтесь усі, хто посуд Господа несе.
12Ви вийдете із міста неквапливо, не будете поспішати, мов той втікач, адже попереду Господь йтиме, й позаду Бог Ізраїлю охороняти буде вас.
13Мовить Господь: «Погляньте, Мій слуга матиме талан. Його поважатимуть і високо шануватимуть.
14Як багато людей були вражені, побачивши спотворену зовнішність його і постать, що й людиною її важко визнати.
15Як багато народів будуть зачудовані, а царі оніміють від подиву. Бо вони побачать те, про що їм не сказали, і осягнуть те, про що не чули».