1Горе тим, хто йде в Єгипет шукати допомоги, хто покладається на коней, хто думає, що їх спасуть колісниці й дужі вершники. Вони не звертаються до Святого Ізраїлю, не просять у Господа допомоги.
2Але Він — мудрий. Він накличе нещастя на них і виконає Свої погрози. Господь підніметься на битву з кривдниками й тими, хто допомагає нечестивцям.
3Народ Єгипту — то лиш люди, а не Бог, а їхні коні — то лиш тварини, а не дух. Коли Господь занесе руку, помічник затнеться й захитається, а ті, хто шукав у нього допомоги, не втримаються, упадуть. Обидва будуть знищені разом.
4Господь сказав мені: «Подібно до того, як старий або молодий лев рикає над здобиччю й не лякається криків пастухів, що хочуть його відігнати, й не втікає, переляканий тим галасом, який вони здіймуть, так і Господь Всемогутній спуститься, щоб битися на горі Сіон та її схилах».
5Господь Всемогутній захищатиме Єрусалим, як пташки захищають свої гнізда, в’ючись над ними. Він захистить, пожаліє і врятує його.
6О, люди Ізраїлю, поверніться до Того, проти Кого ви так затято повстали.
7Тоді кожен із вас відвернеться від срібних та золотих бовванів, яких ви гріховно витворили своїми ж руками.
8Ассирія впаде під ударами меча, занесеного над нею не людиною. Її знищить не меч в руках людини. Ассирія ухилиться від меча, але молодих ассирійський юнаків зловлять і перетворять на рабів.
9В ассирійському палаці більше ніхто не житиме. Її вожді зневажать її прапор. Так сказав Господь, вогонь Якого палає на Сіоні, а горнило якого — в Єрусалимі.