Exodus 5
1 Потім Мойсей і Аарон й сказали фараону: «Так мовить Господь, Бог Ізраїлю: „Відпусти Мій народ, щоб він міг відсвяткувати на Мою честь у пустелі”».
2 Але фараон відповів: «Хто такий Господь, що я маю слухати Його й відпустити Ізраїль? Я не знаю Господа й не відпущу народ цей».
3 Вони тоді кажуть: «Бог євреїв зустрівся з нами. Дозволь нам піти у триденну путь у пустелю, щоб ми змогли принести жертву Господу, нашому Богові, щоб Він не вразив нас чумою чи мечем».
4 Та єгипетський цар сказав їм: «Мойсею та Аароне, чому ви відвертаєте людей від їхньої роботи. Вертайтеся до ваших клопотів.
5 Народ цієї землі такий чисельний, а ви примушуєте їх покинути роботу».
6 І фараон наказав наглядачам за людьми і їхнім старшим:
7 «Не давайте більше людям соломи для виготовлення цегли, як раніше. Нехай ідуть і збирають солому для себе самі.
8 А ви вимагайте від них ту ж кількість цегли, що вони виробляли раніше. Її не повинно бути менше, бо всі Євреї ледарі. Тому й репетують: „Ходімо принесемо жертву нашому Богові”.
9 Тож нехай праця людей буде тяжкою, щоб вони займалися нею, а не звертали увагу на брехню».
10 Тож наглядачі та старші повиходили й сказали народу: «Так каже фараон: „Я не даватиму вам більше соломи.
11 Ідіть і збирайте солому де знайдете, але знайте, що норму вашу ніскільки не зменшено”».
12 І порозходилися люди по всій єгипетській землі, шукаючи стерню замість соломи.
13 Наглядачі підганяли їх, кажучи: «Виконуйте щоденну норму, як і тоді, коли мали солому».
14 Фараонові наглядачі поставили над ними старших з ізраїльтян, і їх били, примовляючи: «Чому ви не виконали свою норму, як раніше?»
15 Ізраїльські старші прийшли й звернулися до фараона: «Чому ти так ставишся до своїх слуг?
16 Соломи не дають твоїм слугам, а кажуть: „Виробляйте цеглу”. Твоїх слуг побито, але це вина твоїх власних людей».
17 Той відповів: «Ви ледацюги, тому й кажете: „Ходімо принесемо жертву Господу”.
18 А зараз йдіть до роботи! Не дадуть вам соломи, а потрібну кількість цегли мусите виробити».
19 І побачили євреї-десятники, що потрапили в біду, почувши: «Ви не повинні зменшувати щоденної кількості цегли».
20 Вийшовши від фараона, вони зустріли Мойсея та Аарона, що чекали, аби привітати їх.
21 І вони сказали: «Нехай Господь побачить вас і судить за те, що ви зробили нас огидними фараонові та його слугам, вклали меч у їхні руки, щоб нас повбивати».
22 Мойсей повернувся до Господа і сказав: «Господи, навіщо Ти накликав лихо на цих людей? Чому Ти послав мене?
23 Відтоді, як я прийшов до фараона говорити від Твого імені, він чинить зло цим людям, а Ти так і не визволив свій народ».