1Мойсей відповів таке: «А якщо вони не повірять мені й не слухатимуть мене? Якщо скажуть, що не являвся мені Господь?»
2Господь мовив до нього: «Що це у тебе в руці?» Мойсей відповів: «Ціпок».
3Той каже: «Кинь його на землю». То він кинув ціпок на землю, і перетворився він на гадюку. Мойсей утік від неї.
4І сказав Господь Мойсею: «Простягни руку і вхопи її за хвіст». Коли той простяг руку і вхопив її, вона знову перетворилася на ціпок у його руці.
5«Це щоб вони змогли повірити, що Господь Бог батьків їхніх, Бог Авраама, Ісаака та Якова, явився тобі, —
6знову мовив до нього Господь, — засунь руку собі за пазуху». Засунув він руку за пазуху. Коли ж вийняв її, то рука стала білою, мов сніг, від прокази.
7Господь сказав: «Засунь знову руку за пазуху». Той знову засунув руку собі за пазуху. Як вийняв він її з-за пазухи, вона зцілилася, стала такою ж, як і все тіло.
8«Отже, якщо вони не повірять тобі або знехтують першим знаменням, то зможуть повірити другому.
9Якщо ж вони не повірять навіть цим двом знаменням або не послухаються тебе, то візьми трохи води з Нілу й вилий її на землю. Вода, що ти візьмеш із Нілу, перетвориться на землі на кров», — сказав Господь.
10Мойсей мовив Господу: «Змилуйся, Господи. Я ніколи не був красномовний: ні в минулому, ні тоді, як Ти мовив до мене, бо я неквапливий і недорікуватий».
11І сказав йому Господь: «Хто дав людині уста або зробив людину німою, глухою, кривою чи сліпою? Хіба не Я, Господь?
12А тепер іди. Я буду з тобою, коли говоритимеш. Я навчу тебе, що казати».
13Та Мойсей відповів: «Змилуйся, Господи. Пошли когось іншого».
14Розлютився Господь на Мойсея і мовив: «Чи не твій то брат Аарон, левит? Я знаю, він уміє добре говорити. Він і сам уже йде тобі назустріч. А коли побачить тебе, то всім серцем зрадіє.
15Ти можеш вкласти слова йому в уста. Я буду з тобою і з ним, коли ви будете говорити. Я навчу вас, що робити.
16І він говоритиме за тебе з людьми. Він буде твоїми устами, а ти будеш йому Богом.
17Візьми собі в руку цей ціпок, яким творитимеш знамення».
18Мойсей повернувся до свого тестя Єтра і сказав йому: «Дозволь мені повернутися до моєї родини, що в Єгипті, подивитися, чи ще живі вони». Єтро відповів: «Іди з миром».
19І сказав Господь Мойсеєві в землі Мидіанській: «Повертайся до Єгипту, бо мертві всі ті, хто зазіхав на твоє життя».
20І взяв Мойсей свою дружину і своїх дітей, посадив їх на віслюка та й повернувся до Єгипту. Він також узяв Божий ціпок із собою.
21Господь сказав Мойсеєві: «Коли повернешся до Єгипту, гляди, всі дива, що Я вклав у руку твою, здійсни перед фараоном. Як на Мене, то Я зроблю черствим серце його, так що він не відпустить людей.
22Ти скажеш фараонові, що говорить Господь: „Ізраїль — мій первісток.
23Тож кажу тобі, відпусти Мого сина, щоб він зміг служити Господу Всевишньому! Але якщо ти відмовишся відіслати його, то Я вб’ю твого первістка”».
24Тож в дорозі на ночівлі Господь зустрів Мойсея і намагався вбити.
25Та Циппора взяла кам’яний ніж, обрізала крайню плоть свого сина й торкнулася нею ніг його. Вона мовила: «Ти мій наречений по крові».
26І Він простив Мойсея, коли вона сказала, що Мойсей був «наречений по крові», маючи на увазі обрізання.
27Господь сказав Ааронові: «Йди назустріч Мойсею в пустелі». І той пішов і зустрів його на Божій горі, й поцілував його.
28Мойсей переказав Ааронові всі слова Господа, Який послав його, і про всі знамення, що Він заповідав йому.
29І пішли Мойсей з Аароном, і зібрали всіх старійшин ізраїльського народу.
30Аарон переказав усі слова, що Господь мовив Мойсею. Потім той здійснив дива на очах у людей.
31І люди повірили. Та почувши, що Господь навідався до дітей Ізраїля, і пересвідчившись на власні очі, вони вклонилися.