Daniel 8
1 У третій рік царювання Велшазара я, Даниїл, мав з’яву, вже після того, яке мав раніше.
2 У моєму видінні я бачив себе у фортеці Сузі, в краю Еламському. У видінні я був поблизу ріки Улай.
3 Я підвів очі, і там, переді мною, стояв біля ріки баран з двома рогами і роги його були довгі. Один з рогів був довший ніж другий й ріс позаду першого.
4 Я спостерігав, як той баран бив рогами на захід, і північ і південь. Жодна тварина не могла встояти проти нього і ніхто не міг звільнитися з-під його влади. Він робив, що хотів, і став великим.
5 Поки я розмірковував про це, раптом з заходу з’явився козел з рогом між очима. Він нісся над землею, не торкаючись її.
6 Козел наблизився до дворогого барана, якого я бачив, як він стояв біля води, і вдарив його з великою люттю.
7 Я бачив, як він шалено кинувся на барана, вдарив його і зламав обидва його роги. Баран був безсилий протистояти йому; козел повалив його на землю і розтоптав, і ніхто не міг врятувати барана від тієї сили.
8 Козел став дуже великим, але в розквіті його влади, великий ріг зламався, і на його місці виросли чотири вигнуті роги, звернені в напрямках чотирьох небесних вітрів.
9 З одного з них вийшов іще один ріг, спочатку маленький, але він зростав у силі на південь і на схід і до Прекрасного Краю.
10 Він ріс, аж поки не досягнув Небесного війська й не скинув частину зоряного війська на землю й не розтоптав її.
11 Він піднявся аж до Князя того війська, і забрав у Нього щоденну пожертву, і місце Його святині було принижене.
12 Через гріхи воїнство святих і щоденна пожертва дісталися йому. Йому таланило у всьому, що він робив, і правду було пожбурено на землю.
13 Тоді я почув, як один святий говорив і другий святий сказав йому: «Скільки мине часу, коли виповнилася та з’ява про щоденну пожертву, гріх, що спричиняє спустошення, відступництво від святині та народ, що буде потоптаний?»
14 Той відповів: «На це потрібно дві тисячі триста вечорів та ранків, тоді святиня буде знов освячена».
15 Поки я, Даниїл, спостерігав з’яву й намагався її збагнути, переді мною постав хтось, хто мав вигляд чоловіка.
16 І я почув, як голос людини поза рікою Улай промовив: «Гавриїле, розтлумач цьому чоловікові значення з’яви».
17 Коли він підійшов до того місця, де я стояв, я перелякався й упав долілиць. «Сину чоловічий, — сказав він мені. — Зрозумій, що ця з’ява — про часи кінця».
18 Поки він промовляв до мене, я перебував у міцному сні, лежачи долілиць. Тоді він торкнувся мене й підвів мене на ноги.
19 Він промовив: «Я хочу розповісти тобі, що станеться пізніше, у час гніву, бо видіння стосується призначеного часу кінця.
20 Роги барана, якого ти бачив, уособлюють царів Мидії та Персії.
21 Кудлатий козел — це цар Греції, а великий ріг між його очима — це перший цар.
22 Чотири роги, що замінили зламаний, означають чотири царства, які з’являться з цього народу, але такої сили не матимуть.
23 В останній термін їхнього існування, коли злочинці стануть геть розбещеними, постане цар із суворим обличчям, вправний у підступах.
24 Він стане надзвичайно дужим, але не тільки завдяки власній силі. Він спричинить жахливе спустошення, і йому буде таланити у всьому, хоч би що він робив. Він поб’є могутніх мужів і святий народ.
25 З його руки підуть підступи, і вважатиме він себе найвищим. Як люди почуватимуться в безпеці, він вигубить багатьох і повстане проти Князя князів. Однак і він буде погублений, та не людською владою.
26 З’ява про ті далекі часи дана тобі правдива, але приховай цю з’яву, бо вона належить далекому майбутньому».
27 Я, Даниїл, був виснажений і лежав хворий кілька днів. Потім я встав і клопотався царськими справами. Я був нажаханий з’явою, бо вона була незбагненна.