1Горе вам, кому на Сіоні добре, кому безпечно на горі Самарії: значні ви люди першого з народів, до кого дім Ізраїлю за порадою приходить.
2Підіть до Халне подивіться, йдіть звідти до великого Гамата. Спустіться в филистимський Ґат. Хіба ви кращі за ті царства? Ні! Їхні землі просторіші за вашу.
3О горе вам, хто думати не хоче про день лихий покарання, і наближає владу насильства.
4Зараз ви лежите на ліжках із слонової кістки, розліглися на ложах своїх. Ви їсте найкращих ягнят із отари й добре вгодованих телят.
5Горе вам, хто співає під арфу, немов Давид, хто складає пісні на музичних інструментах.
6Горе вам, хто вино п’є із келихів повних, хто коштовними пахощами змащує себе повсякчас, і кого не турбує загибель Йосипового роду.
7Але ж ваші часи минають, ви піде у заслання попереду невільників. Тоді припиняться гучні пиятики тих, хто розлігся на ложах.
8Господь Бог Собою поклявся. Ось що Господь Бог Всемогутній твердить: «Мені огидна Якова гординя, Я ненавиджу його укріплення і башти. Тож видам місто це і все, що в ньому ворогам нещадним».
9Навіть якщо десять чоловік живими лишаться в одному домі, то й вони помруть.
10Тоді найближчий родич та інший з родини піднімуть його, щоб винести його кістки з дому, і хтось когось спитає у віддаленому кутку дому: «Чи є ще хтось з тобою?» І почує відповідь: «Ні…», а інший йому відкаже: «Цить! Бо не повинні ми згадувати ім’я Господа».
11Дивись бо Господь накаже, розтрощить Він великий будинок на скалки, а маленьку оселю на тріски зітре.
12Коні не скачуть по горах, ніхто не оре коровами землю, але ви перетворили справедливість на отруту а плоди праведності — на гіркий полин.
13Горе тим, хто веселиться в Ло-Деварі, і хто говорить: «Хіба не здобули ми Карнаїм для себе силою своєю?»
14«Дивіться, підніму Я проти вас народ, о доме Ізраїлю, — говорить Господь Бог Всемогутній. — І вони гнобитимуть вас від Лебо-Гамата до потоку Арава ».