1Почуйте жалобу Мою, що її Я підношу, як пісню тужну, о ізраїльський роде:
2«Діва Ізраїлю впала, вона вже не підведеться. Лежить, геть покинута на власній землі, і нікому їй помогти».
3Бо так Господь Бог говорить: «Військові, що вийшли з міста з тисячею воїнів, повернуться хіба що з сотнею. Військові, що вийшли з сотнею, повернуться лише з десятком».
4Бо ось що Господь говорить дому Ізраїлю: «Мене шукайте і живіть!
5Не шукайте Бетел, не йдіть у Ґілґал, не наближайтеся до Беершеби, бо Ґілґал неодмінно піде в заслання, а Бетел перетвориться в руїну.
6Прийдіть до Господа, і будете ви жити. Якщо ж цього не трапиться, вогонь загориться у домі Йосипа. Він пожере Бетел, і нікому буде Його вгамувати.
7Горе тому, хто зробив з правосуддя отруту і справедливість у землю втоптав.
8Та завжди моліть Господа про допомогу, Того, Хто створив Оріон і Волосожар, Хто перетворює темряву в світло, а день перетворює в ніч, Хто кличе води морські й виливає їх на сушу. Ягве — Його ім’я!
9Він Той, Хто волею Своєю оберігає одне могутнє місто, а інше руйнує.
10Ви зневажаєте того, хто проти кривди виступає в суді, ненавидите тих, хто каже правду.
11Тому що бідних ви топчете і забираєте в них їхню частку врожаю. Ви збудували з тесаного каменю хороми, та вам не жити в них, ви насадили виноградники чудові, та вам не пити їхнього вина.
12Бо знаю ваших злочинів багато, і знаю Я, які страшні гріхи у вас. Ви гнобите людей, які живуть по правді, ви хабарі берете й не даєте бідному дістати справедливість у суді.
13Тож мудрий і мовчатиме у час такий, бо час — лихий.
14Говорите ви, що Бог із вами, тож робить добро, а не лихо, щоб жити. І тоді Господь Усемогутній Бог із вами буде, як ви казали.
15Зло ненавидьте й любіть добро, справедливість встановіть в суді. Можливо, що Господь Бог Всемогутній дарує милість решті Йосипового народу».
16Тож ось що Господь говорить, Бог Всемогутній: «По всіх майданах та вулицях буде лемент, і голоситимуть ті, хто вміє це робити».
17«По виноградниках полине голосіння, бо Я проходитиму поміж вас, насилаючи кару Свою, — Господь говорить. —
18Чому чекаєте на день, коли прийде Господь? А що для вас цей день Господній? То буде темрява для вас, не світло.
19Це так же, як коли людина утече від лева, лише для того, щоб зустрітися з ведмедем. Або коли в оселю чоловік заходить, ховаючись в безпеці свого дому, зіпреться об стіну, щоб його змія вкусила.
20Хіба Господній день — то темрява, не світло, пітьма без проблиску?»
21«Ненавиджу Я, зневажаю ваші свята, Мені обридли ваші зібрання.
22Навіть якщо приносите Мені пожертви всеспалення та хлібні жертви, Я їх не прийму. Не подивлюся Я на ваші мирні жертви на вашу відгодовану худобу.
23Позбав Мене галасу пісень твоїх. Не слухатиму звуків ваших арф.
24Та справедливість хай тече, немов ріка через країну, а праведність, немов потік невпинний.
25О доме Ізраїлю, сорок років ти приносив мені жертви і офіри у пустелі,
26але ж у той самий час ти носив Саккута, свого царя, Кайвана, зоряного бога, своїх бовванів, бовванів ваших, що собі ви їх зробили.
27Тож пожену Я вас в заслання за Дамаск», — говорить Той, чиє ім’я Господь Бог Всемогутній.