1Нагадуй їм, щоб корилися та були послушні правителям і владі, щоб були готові до всякого доброго діла,
2щоб нікого не лихословили, були миролюбні і милостиві, виявляючи повну лагідність до всіх людей.
3Бо й ми самі були колись нерозсудні, непокірні, обмануті і були рабами різних пристрастей та втіхи. Ми жили в злобі та заздрощах, були огидними, ненавиділи один одного.
4А коли з'явилась благодать і людинолюбство Спасителя, Бога нашого,
5то Він спас нас, але не через діла праведні, які б ми чинили, а зі Свого милосердя, через купіль відродження і оновлення Духом Святим,
6Якого Він вилив на нас щедро через Ісуса Христа, Спасителя нашого,
7щоб, виправдані Його благодаттю, ми стали спадкоємцями, маючи надію на життя вічне.
8Слово це вірне, і я хочу, щоб ти підтверджував це, щоб ті, які увірували в Бога, намагалися чинити добрі діла. Це добре і корисне для людей.
9Нерозумних змагань та родоводів, суперечок та чвар про Закон уникай, бо вони безкорисні і марні.
10Єретика, після першого і другого попередження, цурайся,
11знаючи, що такий розбестився і грішить, сам себе осуджуючи.
12Коли пришлю Артема до тебе або Тихика, то поспіши прийти до мене в Нікополь, бо я вирішив там перезимувати.
13Законника Зіну та Аполлоса постарайся випровадити старанно, щоб їм нічого не бракувало.
14Нехай і наші навчаються дбати про добрі діла в задоволенні необхідних потреб, щоб вони не були безплідні.
15Вітають тебе всі, хто зі мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з усіма вами! Амінь.