1Павло, в'язень Ісуса Христа, і Тимофій, брат наш, — улюбленому Филимону і співробітникові нашому,
2і улюбленій Апфії та Архипові, сподвижнику нашому та домашній церкві твоїй:
3благодать вам і мир від Бога-Отця нашого і Господа Ісуса Христа!
4Я дякую Богові моєму, згадуючи тебе завжди в молитвах моїх,
5бо я чув про любов твою і віру, яку маєш до Господа Ісуса і до всіх віруючих,
6щоб спільність віри твоєї була діяльна в пізнанні всякого добра у вас в Ісусі Христі.
7Ми маємо велику радість і втіху в любові твоїй, тому що тобою, брате, заспокоєні серця святих.
8Через те, я хоч і маю повну в Христі сміливість наказувати тобі, що маєш робити,
9все ж таки благаю тебе в ім'я любові — я, Павло, старець, а тепер ще й в'язень за Ісуса Христа.
10Благаю тебе за сина мого Онисима, якого я родив у кайданах моїх,
11який колись був тобі непотрібний, а тепер і тобі і мені потрібний.
12Я його повертаю тобі, а ти прийми його, як моє серце.
13Я хотів затримати його біля себе, щоб замість тебе він послужив мені в кайданах за Євангеліє,
14та без твоєї згоди, я не хотів нічого робити, щоб твоє добре діло було не вимушене, а добровільне.
15Можливо для того він відлучився на деякий час, щоб ти прийняв його назавжди,
16і вже не як раба, але вище за раба, як брата улюбленого, особливо мені, а тим більше тобі, і за тілом, і в Господі.
17Отже, якщо ти маєш єднання зі мною, то прийми його, як мене.
18Коли ж він чим скривдив тебе або винен, зарахуй це мені.
19Я, Павло, написав рукою своєю: я віддам, не згадуючи тобі того, що ти і сам себе винен мені.
20Так, брате, дай мені скористатися тобою в Господі. Заспокой моє серце в Христі.
21Пишу тобі, надіючись на твою слухняність, впевнений, що ти зробиш більше, ніж я прошу.
22Одночасно приготуй мені помешкання, бо маю надію, що завдяки молитвам вашим, я буду дарований вам.
23Вітає тебе Епафрас, співв'язень мій в Христі Ісусі,
24Марко, Аристарх, Димас, Лука, — мої співробітники.
25Благодать Господа Ісуса з духом вашим! Амінь.