Romans 8
1 Отже, нема тепер ніякого осудження тим, котрі в Христі Ісусі живуть не за плоттю, а за духом.
2 Бо закон Духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха і смерті.
3 Оскільки Закон був безсилий спасти від гріха, будучи ослаблений плоттю, Бог послав Сина Свого в подобі гріховної плоті в жертву за гріх і осудив гріх у плоті,
4 щоб виправдання Закону здійснилося в нас, які живуть не за плоттю, а за духом.
5 Ті ж, що живуть за плоттю, думають про тілесне, а ті, що за духом — про духовне.
6 Помисли плотські, — то смерть, а помисли духовні — життя і мир,
7 тому що помисли плотські — ворожнеча проти Бога, бо Законові Божому не підкоряються, та й не можуть.
8 А ті, що живуть за плоттю, не можуть догодити Богові.
9 Ви ж не за плоттю живете, а за духом, якщо Дух Божий живе у вас. Коли ж хто Духа Христового не має, той не Його.
10 А коли Христос у вас, то ваше тіло мертве через гріх, але дух живий для праведності.
11 І якщо Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, живе у вас, то Той, Хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом Своїм, Який живе у вас.
12 Отже, браття, ми не є боржники плоті, щоб жити за плоттю;
13 коли ви живете за плоттю, то помрете, але коли духом умертвляєте діла плотські, то будете жити.
14 Бо всі, хто водяться Духом Божим, сини Божі.
15 Тому що ви не прийняли духа неволі знову на страх, але прийняли Духа всиновлення, Яким кличемо: «Авва, Отче!»
16 І Цей Самий Дух свідчить нашому духові, що ми діти Божі.
17 А коли діти, то і спадкоємці, спадкоємці Божі, співспадкоємці Христові, якщо тільки страждаємо з Ним, щоб з Ним і прославитися.
18 Бо думаю, що страждання в теперішній час нічого не варті, порівнюючи із славою, яка має виявитися в нас.
19 Бо творіння з надією очікує з'явлення синів Божих,
20 тому що творіння скорилось суєті не добровільно, а по волі Того, Хто покорив його, в надії,
21 що й саме творіння визволиться з неволі тління на свободу слави дітей Божих.
22 Знаємо, що все творіння разом зітхає і мучиться донині.
23 І не тільки вони, але й ми самі, маючи завдаток Духа, і ми самі в собі, зітхаємо, очікуючи всиновлення, викуплення тіла нашого.
24 Бо ми спасенні в надії. Надія ж, коли бачить, не є надія; бо коли хто бачить, то чого йому і надіятися?
25 А коли сподіваємося того, чого не бачимо, тоді очікуємо з терпінням.
26 Так само і Дух допомагає нам в немочах наших; так як ми не знаємо про що молитися, як належить, але Дух Святий заступається за нас зітханнями невимовними.
27 А Той, Хто випробовує серця, знає, яка думка в Духа, і Він заступається за святих по волі Божій.
28 А знаємо, що все діє на добро тим, хто любить Бога, і хто покликаний згідно Його волі.
29 А кого Він наперед узнав, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним між багатьма братами.
30 А яких Він призначив, тих і покликав, а яких покликав, тих і виправдав, а яких виправдав, тих і прославив.
31 Що ж скажемо на це? Коли Бог за нас, хто проти нас?
32 Той, Хто Сина Свого не пожалів, а видав Його за нас всіх, як же з Ним і не дарує нам всього?
33 Хто буде звинувачувати Божих вибраних? Бог виправдує їх!
34 Хто осуджує? Христос Ісус помер, але і воскрес; Він праворуч Бога і заступається за нас.
35 Хто відлучить нас від любові Божої? Чи скорбота, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?
36 Як написано: «За Тебе умертвляють нас кожний день; вважають нас за овець, призначених на заколення».
37 Але в цьому всьому ми перемагаємо силою Того, Хто полюбив нас.
38 Я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні початки, ні теперішнє, ні майбутнє, ні будь-які сили,
39 ні висота, ні глибина, ні інше якесь творіння не зможе відлучити нас від любові Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім.