1Отже, нема тепер ніякого осудження тим, котрі в Христі Ісусі живуть не за плоттю, а за духом.
2Бо закон Духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха і смерті.
3Оскільки Закон був безсилий спасти від гріха, будучи ослаблений плоттю, Бог послав Сина Свого в подобі гріховної плоті в жертву за гріх і осудив гріх у плоті,
4щоб виправдання Закону здійснилося в нас, які живуть не за плоттю, а за духом.
5Ті ж, що живуть за плоттю, думають про тілесне, а ті, що за духом — про духовне.
6Помисли плотські, — то смерть, а помисли духовні — життя і мир,
7тому що помисли плотські — ворожнеча проти Бога, бо Законові Божому не підкоряються, та й не можуть.
8А ті, що живуть за плоттю, не можуть догодити Богові.
9Ви ж не за плоттю живете, а за духом, якщо Дух Божий живе у вас. Коли ж хто Духа Христового не має, той не Його.
10А коли Христос у вас, то ваше тіло мертве через гріх, але дух живий для праведності.
11І якщо Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, живе у вас, то Той, Хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом Своїм, Який живе у вас.
12Отже, браття, ми не є боржники плоті, щоб жити за плоттю;
13коли ви живете за плоттю, то помрете, але коли духом умертвляєте діла плотські, то будете жити.
14Бо всі, хто водяться Духом Божим, сини Божі.
15Тому що ви не прийняли духа неволі знову на страх, але прийняли Духа всиновлення, Яким кличемо: «Авва, Отче!»
16І Цей Самий Дух свідчить нашому духові, що ми діти Божі.
17А коли діти, то і спадкоємці, спадкоємці Божі, співспадкоємці Христові, якщо тільки страждаємо з Ним, щоб з Ним і прославитися.
18Бо думаю, що страждання в теперішній час нічого не варті, порівнюючи із славою, яка має виявитися в нас.
19Бо творіння з надією очікує з'явлення синів Божих,
20тому що творіння скорилось суєті не добровільно, а по волі Того, Хто покорив його, в надії,
21що й саме творіння визволиться з неволі тління на свободу слави дітей Божих.
22Знаємо, що все творіння разом зітхає і мучиться донині.
23І не тільки вони, але й ми самі, маючи завдаток Духа, і ми самі в собі, зітхаємо, очікуючи всиновлення, викуплення тіла нашого.
24Бо ми спасенні в надії. Надія ж, коли бачить, не є надія; бо коли хто бачить, то чого йому і надіятися?
25А коли сподіваємося того, чого не бачимо, тоді очікуємо з терпінням.
26Так само і Дух допомагає нам в немочах наших; так як ми не знаємо про що молитися, як належить, але Дух Святий заступається за нас зітханнями невимовними.
27А Той, Хто випробовує серця, знає, яка думка в Духа, і Він заступається за святих по волі Божій.
28А знаємо, що все діє на добро тим, хто любить Бога, і хто покликаний згідно Його волі.
29А кого Він наперед узнав, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним між багатьма братами.
30А яких Він призначив, тих і покликав, а яких покликав, тих і виправдав, а яких виправдав, тих і прославив.
31Що ж скажемо на це? Коли Бог за нас, хто проти нас?
32Той, Хто Сина Свого не пожалів, а видав Його за нас всіх, як же з Ним і не дарує нам всього?
33Хто буде звинувачувати Божих вибраних? Бог виправдує їх!
34Хто осуджує? Христос Ісус помер, але і воскрес; Він праворуч Бога і заступається за нас.
35Хто відлучить нас від любові Божої? Чи скорбота, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?
36Як написано: «За Тебе умертвляють нас кожний день; вважають нас за овець, призначених на заколення».
37Але в цьому всьому ми перемагаємо силою Того, Хто полюбив нас.
38Я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні початки, ні теперішнє, ні майбутнє, ні будь-які сили,
39ні висота, ні глибина, ні інше якесь творіння не зможе відлучити нас від любові Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім.