1Коли Він зійшов з гори, багато народу йшло слідом за Ним.
2І підійшов до Нього прокажений, вклонився Йому і сказав: «Господи, коли хочеш, Ти можеш очистити мене».
3Ісус простяг руку і, доторкнувшись до нього, сказав: «Хочу, очистись!» І він зараз очистився від прокази.
4А Ісус сказав йому: «Гляди ж, не розказуй нікому, але йди і покажися священикові і принеси дар, як повелів Мойсей на свідчення їм».
5Коли Він увійшов до Капернауму, підійшов до Нього сотник та просив його:
6«Господи, слуга мій лежить вдома розслаблений і тяжко мучиться».
7А Ісус сказав йому: «Я прийду й зцілю його».
8Сотник відповів Йому: «Господи, я недостойний, щоб Ти увійшов під покрівлю мою, але промов слово — і одужає слуга мій.
9Бо і я людина підвладна, і також маю воїнів під собою, і кажу одному: іди і йде, а другому: прийди, і приходить, а слузі своєму: роби це, і робить».
10Почувши це, Ісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: «Істинно кажу вам: навіть в Ізраїлі не знайшов Я такої віри.
11Кажу ж вам, що багато прийдуть зі сходу і заходу, та й сядуть з Авраамом, Ісааком та Яковом в Царстві Небеснім,
12а сини Царства, будуть вкинуті в темряву кромішню, де буде плач і скрегіт зубів».
13І Ісус сказав сотникові: «Іди, і так як повірив ти — буде тобі!» І слуга його в ту ж мить одужав.
14Увійшовши в дім Петра, Ісус побачив, що теща його лежала в гарячці.
15І Він доторкнувся до руки її, і гарячка покинула її. І вона встала і послуговувала Йому.
16Коли ж настав вечір, привели до Нього багато біснуватих, і Він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих,
17щоб справдилося те, що сказав пророк Ісайя, кажучи: «Він узяв на Себе немочі наші і поніс недуги наші».
18Коли Ісус побачив навколо Себе багато народу, звелів переплисти на другий берег озера.
19І підійшов до Нього один книжник і сказав Йому: «Учителю, я піду за Тобою, куди б Ти не пішов».
20Ісус відповів йому: «Лисиці мають нори, а птаство небесне — гнізда, а Син Людський не має де й голову прихилити».
21Інший з учнів Його сказав Йому: «Господи, дозволь мені спочатку піти поховати батька мого».
22Але Ісус відповів йому: «Йди за Мною і залиши мертвим ховати мерців своїх».
23І коли Він увійшов у човен, увійшли за Ним і учні Його.
24І ось зірвалася на морі велика буря, аж човен заливався хвилями. А Він спав.
25І учні Його підійшли, розбудили Його та сказали: «Господи, рятуй нас, ми гинемо!»
26Він відповів їм: «Чого ви такі боязливі, маловіри?» Тоді встав, заборонив вітрам і морю, і настала велика тиша.
27Люди ж дивувалися і говорили: «Хто ж Він, що і вітри і море слухняні Йому?»
28І коли Він прибув на другий берег, в землю Гадаринську, там зустріли Його двоє біснуватих, котрі вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не відважувався проходити тією дорогою.
29І біснуваті закричали: «Що Тобі до нас, Ісусе, Сину Божий? Прийшов Ти сюди передчасно мучити нас?»
30Неподалік від них паслося велике стадо свиней.
31І біси прохали Його: «Якщо виженеш нас, то пошли нас у стадо свиней».
32І Він сказав їм: «Ідіть!» І вони вийшли і ввійшли в стадо свиней. І все стадо свиней кинулося з кручі в море і втопилося у воді.
33А пастухи повтікали і, коли прибігли в місто, розповіли про все і про те, що сталося з біснуватими.
34І все місто вийшло назустріч Ісусові і, побачивши Його, почали благати, щоб Він пішов геть з їхнього краю.