1Остерігайтесь творити милостиню вашу перед людьми, щоб вони бачили вас, бо не будете мати нагороди від Отця вашого Небесного.
2Тому, коли чиниш милостиню, то не труби перед собою, як роблять лицеміри по синагогах і на вулицях, щоб люди хвалили їх. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою.
3Ти ж, коли чиниш милостиню, нехай ліва рука твоя не знає, що робить права,
4щоб милостиня твоя була таємна, а Отець твій, Котрий бачить таємне, віддасть тобі явно.
5І, коли молишся, не будь, як лицеміри, які люблять у синагогах і на роздоріжжях спинятися, щоб бачили їх люди. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою.
6Ти ж, коли молишся, ввійди в кімнату твою, зачини двері і помолися Отцю твоєму, Котрий в таїні, а Отець твій, який бачить таємне, віддасть тобі явно.
7А як молитесь, то не говоріть зайвого, як язичники, які думають, що будуть вислухані за свою багатослівність.
8Не уподібнюйтеся до них, бо Отець ваш знає, що потрібне вам, перш ніж будете просити.
9 Ви ж моліться так: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться ім'я Твоє.
10 Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі.
11 Хліб наш насущний дай нам сьогодні.
12 І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.
13 І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого, бо Твоє є Царство і сила, і слава навіки. Амінь.
14Бо коли будете людям прощати провини їхні, то й Отець ваш Небесний буде прощати вам.
15Коли ж не будете прощати людям провин їхніх, то й Отець ваш Небесний не простить провин ваших.
16Коли ж ви постите, то не будьте сумні, як лицеміри, бо вони змінюють обличчя свої, щоб показатися людям, що вони постять. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою.
17Ти ж, коли постиш, намасти голову твою і вмий лице твоє,
18щоб ти посту твого не виявляв людям, а тільки Отцеві твоєму, Котрий в таїні; а Отець твій, який бачить таємне, віддасть тобі явно.
19Не збирайте скарбів собі на землі, де міль та іржа нищать їх, і де злодії підкопуються і викрадають їх.
20Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа не нищать їх, де злодії не підкопуються і не викрадають.
21Бо де скарб ваш, там буде і серце ваше.
22Світильником для тіла є око. Отже, якщо око твоє буде чисте, то і все тіло твоє буде світле;
23коли ж око твоє буде лихе, то і все тіло твоє темне буде. Отже, якщо світло, що в тобі, темрява, то яка ж тоді темрява?
24Ніхто не може служити двом панам: бо або одного він буде ненавидіти, а другого любити, або до одного буде прихильний, а до другого — зневажливий. Не можете служити Богові і мамоні.
25Тому кажу вам: не журіться про життя ваше, що вам їсти чи що пити; ні про тіло ваше, в що одягатися. Чи ж життя не більше від їжі, а тіло — від одежі?
26Погляньте на птаство небесне: воно не сіє і не жне, і не збирає в клуні, а Отець ваш Небесний годує їх. Чи ж ви не багато вартніші від них?
27Хто з вас, коли журиться, зможе додати собі зросту хоч на один лікоть?
28І про одяг чого піклуєтесь? Погляньте на лілії польові, як вони ростуть: не працюють і не прядуть;
29але кажу вам, що і Соломон в усій славі своїй не одягався так, як одна з них.
30Коли ж траву польову, яка сьогодні є, а завтра кидають її в піч, Бог так одягає, то чи ж не краще буде одягати вас, маловіри?
31Отже, не журіться, кажучи: 'Що нам їсти?' Або: 'Що нам пити?' Чи: 'В що одягатись?'
32Бо про все те язичники клопочуться, але Отець ваш Небесний знає, що вам все це потрібне.
33Шукайте ж перш за все Царства Божого і правди Його, а все це додасться вам.
34Тому не журіться про завтрашній день, бо завтра само про себе поклопочеться; кожний день має досить своїх турбот».