1Тоді Царство Небесне буде подібне десятьом дівам, котрі, взявши світильники свої, вийшли назустріч женихові.
2П'ять з них були нерозумні, а п'ять — мудрі.
3Нерозумні, взявши світильники свої, не взяли з собою оливи.
4А мудрі разом із світильниками своїми взяли оливи в посудинах своїх.
5І коли жених забарився, то задрімали всі і поснули.
6А опівночі залунав крик: 'Ось жених іде, виходьте назустріч йому!'
7Тоді всі діви встали і поправили світильники свої.
8Нерозумні ж сказали мудрим: 'Дайте нам вашої оливи, бо світильники наші гаснуть'.
9А мудрі відповіли: 'Щоб часом не бракувало нам і вам, то підіть краще до продавців і купіть собі'.
10І коли вони пішли купувати, прийшов жених, і готові, ввійшли з ним на весілля, і двері зачинились.
11Пізніше прийшли й інші діви і говорять: 'Господи! Господи! Відчини нам!'
12Він же сказав їм у відповідь: 'Істинно кажу вам: не знаю вас!'
13Отже, пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде!
14І Він зробить так, як один чоловік, від'їжджаючи в чужу країну, покликав слуг своїх і доручив їм майно своє:
15одному дав він п'ять талантів, другому два, іншому один, кожному за спроможністю його, і негайно від’їхав.
16Той, що одержав п'ять талантів, пішов і використав їх на діло, і придбав інших п'ять талантів.
17Так само і той, що одержав два таланти, придбав інших два.
18Той, що одержав один талант, пішов і закопав його в землю, і сховав срібло господаря свого.
19По довгому часі вернувся господар рабів тих і зажадав звіту від них.
20І підійшов той, що взяв пять талантів, і він приніс інших п'ять талантів і сказав: 'Пане, п'ять талантів ти дав мені, ось ще п'ять талантів я придбав на них'.
21Господар його сказав йому: 'Гаразд, добрий і вірний рабе! У малому був ти вірний, над великим поставлю тебе. Увійди в радість господаря твого'.
22Підійшов також той, що взяв два таланти, і сказав: 'Пане, два таланти ти дав мені, ось інших два таланти я придбав на них'.
23Господар його сказав йому: 'Гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірний, над великим поставлю тебе. Увійди в радість господаря твого'.
24Підійшов і той, що взяв один талант і сказав: 'Пане, я знав тебе, що ти чоловік жорстокий; жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.
25І я побоявся, і пішов та й заховав талант твій в землю; ось тобі твоє'.
26Господар його сказав йому у відповідь: 'Лукавий рабе і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав,
27тому треба було тобі віддати срібло моє купцям, і я, вернувшись, одержав би своє з прибутком.
28Отож, візьміть у нього талант і дайте тому, що має десять талантів.
29Бо всякому, хто має, дасться і примножиться; хто ж не має, відніметься від нього і те, що має.
30А негідного раба вкиньте в темряву кромішню, там буде плач і скрегіт зубів'.
31Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі святі ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави своєї;
32і зберуться перед Ним усі народи, і відокремить одних від других, як пастир відокремлює овець від козлів;
33і поставить овець праворуч Себе, а козлів — ліворуч.
34Тоді скаже Цар тим, що праворуч Нього: 'Прийдіть, благословенні Отця Мого, успадкуйте Царство, приготовлене вам від заснування світу.
35Бо Я голодував, і ви нагодували Мене; знемагав від спраги, і ви напоїли Мене; чужинцем був, і ви прийняли Мене;
36був нагим, і ви зодягнули Мене; був хворим, і ви піклувалися Мною; у в'язниці був, і ви відвідали Мене'.
37Тоді праведники скажуть Йому у відповідь: 'Господи, коли ми бачили Тебе голодним і нагодували, спраглим і напоїли?
38Коли ми бачили Тебе чужинцем і прийняли? Або нагим, і одягнули?
39Коли ми бачили Тебе хворим або у в'язниці і відвідали Тебе?'
40І Цар скаже їм у відповідь: 'Істинно кажу вам: так, як ви зробили це одному з цих братів Моїх менших, те зробили Мені!'
41Тоді скаже і тим, що ліворуч: 'Ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, приготовлений дияволу і ангелам його;
42бо Я голодував, і ви не нагодували Мене; знемагав від спраги, і ви не напоїли Мене;
43був чужинцем, і ви не прийняли Мене; був нагим, і ви не одягли Мене; був хворим і у в'язниці, і ви не відвідали Мене'.
44Тоді вони скажуть Йому у відповідь: 'Господи, коли ми бачили Тебе голодним чи спраглим, чи чужинцем, чи нагим, чи хворим, чи у в'язниці, і не послужили Тобі?'
45Тоді скаже їм у відповідь: 'Істинно кажу вам: тому, що ви не зробили цього одному з цих менших, то не зробили Мені!'
46І підуть ці в муку вічну, а праведники — в життя вічне».